Page 55 - УДК

55

двійника. Виявлені дислокаційні петлі з’являлися винятково там, де утворився

двійниковий мартенсит, розташовуючись вздовж меж петель та вільного від

дислокацій аустенітного прошарку [64,75,76]. Ці висновки вказують на те, що

дислокаційні структури можуть перетинати міжфазну межу між аустенітом і

мартенситом під час циклічного навантаження і що ці рухливі дислокації

накопичуються з кожним циклом навантаження. Аналогічним чином, за

пульсуючих циклічних навантажень в надпружному матеріалі утворювалися

смуги пластично деформованого аустеніту, а також ділянки, де ще зберігся

мартенсит, густина дислокацій в якому була нижчою, ніж визначена з

використанням трансмісійної електронної мікроскопії [65]. Дислокації,

формуються на межі аустеніту з відновленим мартенситом, але розташовуються

вони все ж переважно в аустенітній фазі. Ці дислокаційні мережі тісно пов'язані

з сумісністю граток мартенситу та аустеніту, адже вони не спостерігаються в

сплавах, де зберігається когерентність меж обидвох фаз. У матеріалах, де існує

сумісність між гратками аустеніту та кожним окремо взятим мартенситним

варіантом накопичення залишкової пластичної деформації, так і збереження

мартенситних структур зі збільшенням кількості циклів навантаження є

незначним [77].

За сумісності граток мартенситу і аустеніту під час трансформації в колоні
мікроскопа спостерігали тісний зв'язок дислокацій з межами між мартенситом і

аустенітом. Хоча межу між двійниковим мартенситом і аустенітом зазвичай
називають площиною габітуса (при цьому мають на увазі сумісність двох фаз),

кристалографічна сумісність під час трансформації В2 в B19′ в майже
рівноатомному нікель-титановому сплаві не ідеальна [78–81]. Щоб зберегти

сумісність граток поперек вузької (атомарного рівня) межі між аустенітом і

мартенситом необхідно визначити двійникові рейки мартенситу і зону пружно

деформованого матеріалу. Варіанти відповідних компонентів (CV), які

з'єднуються для формування варіанта з габітусною площиною (HPV),

індивідуально не сумісні з аустенітом і, отже, не можуть бути пристосовані до

пружного проміжного шару. Шляхом моделювання пояснено можливість