Page 58 - УДК

58

фракції можуть підтримувати звязок аустеніту з перетвореним мартенситом,

такий інтерфейс не може зберігатися між чистою CV мартенситу та аустенітом.

Великі пружні ділянки (такі, як поєднання аустеніту та мартенситу у структурі

HPVs) або пластичність утримують сумісність цих несумісних фаз. Оскільки

первісна трансформація значною мірою відновлює аустеніт, і значні залишкові

деформації з'являються лише на пізніших циклах деформування, існує

ймовірність розвитку комбінованих механізмів, які активно підтримують

сумісність фаз CV. Попередні роботи на TEM [65,76], що досліджували

розмноження дислокаційних структур в надпружному СПФ, вказують на те, що

будь-яка незначна пластичність, необхідна для підтримання вихідної сумісності

після перетворення, могла зростати і переважати інші механізми деформування.

Лише 80% локальних залишкових деформацій може бути пояснено зменшенням

об'ємної частки мартенситу.

Рис. 1.16. Середнє значення накопиченої залишкової деформації в зразку

впродовж десяти надпружних циклів залежно від фракції CV за перший
цикл [77].

Залишкова деформація накопичується за достатньо лінійною залежністю з

підвищенням фракції CV в початковій конфігурації перетворення мартенситу.