Page 54 - УДК
P. 54
54
надпружного перетворення в поширеному СПФ включає пластичність як
можливий механізм деформації та демонструє, як одночасна активність систем
ковзання може усувати несумісності з ділянками, де відбулося мартенситне
перетворення у полікристалічному СПФ [66].
Складність у тому, що пластичність проявляється одночасно з
мартенситним перетворенням, а ступінь сумісності відмінних граток аустеніту
та мартенситу впливає на розвиток мережі дислокацій і, таким чином, на
характер функціональної втоми. Можливим поясненням ефекту пам'яті
деформації в типовому надпружному сплаві [62] є інтенсифікація формування
мережі дислокацій за циклування в діапазоні прояву надпружності, де відсутня
відповідність решіток аустеніту та відповідного варіанту мартенситу [71–73].
Таким чином ефект деформаційного запам'ятовування спричинений
поверненням до мезомасштабної чи мікромасштабної трансформації структури
завдяки циклуванню, а повернення точки пам'яті спричинене подібністю
макроскопічних кривих напруження-деформація за неповного циклування. Такі
ефекти в мезо- та макроскопічному масштабі спричинені відповідно повторним
перетворенням аустеніту в мартенсит певного типу в масштабі розміру
мікроструктури. Цей набір варіантів мартенту систабілізується або
"викреслюється" стійкими сітками дислокацій, утвореними на межі
мартенситних рейок під час першого надпружного циклу.
У матеріалах з несумісними гратками аустеніту і мартенситу мережа
дислокації, що утворюються під час первинної трансформації аустеніту в
мартенсит, зберігається впродовж декількох надпружних циклів. Механічні
випроби in situ надрупружних зразків, в яких мартенситне перетворення
відбувалося в макромасштабі, виявили обширні сітки дислокацій після їх
розвантаження [64,65,74,75]. Важливість мартенситних перетворень для
формування дислокаційних сіток встановили за результатами комплексних
експериментальних досліджень та моделювання надпружних монокристалічних
мікроопор, завдяки яким утворювалися дислокаційні петлі. Аустеніт при цьому
був затиснений між двома прошарками мартенситу, що спричинило появу