Page 56 - УДК

56

формування залишкових дислокаційних петель під час мікроекспериментів з

прикладанням напружень в колоні мікроскопа [76]. В інших сплавах, яким

властива ідеальна сумісність між фазами аустеніту і мартенситу, ця додаткова

пружна зона не існує, і дислокаційні петлі, скоріш за все, не утворюються [77,82–

84]. Під час термічного циклування ці сплави не проявляють деформаційної

пам'яті за умов сприятливих для реалізації ефекту пам'яті форми і в різних

зразках формувалися різні варіанти мартенситу за кожного перетворення з

аустеніту в мартенсит. Відсутність пам'яті про деформованість в повністю

сумісних сплавах свідчить про те, що дислокаційні петлі, що виникають в

результаті мартенситно-аустенітної несумісності, визначають вторинне

формуваня мартенситу за циклічного навантаження. Без мережі дислокацій, яка

виникає через несумісність відповідних структурних варіантів, забезпечення

стабільного спрямованого мартенситного перетворення з формуванням того чи

іншого варіанту мартенситу у наступних циклах стає випадковою [77].

Значна частина матеріалу, перетвореного в CV, відновлюється до аустеніту

протягом першого циклу, як показано на Рис. 1.15 [77]. Відповідно, перший

надпружний цикл показав найбільшу відновлювану деформацію як у

макроскопічній реакції напружень і деформацій, так і на рівні деформації в зерні.

За продовження циклування об'ємна частка відновлюваного CV зменшувалася в
більшості областей - швидко на ранніх циклах деформації, а потім

стабілізовувалася - даючи місце збільшенню об'ємної частки HPV. Номінально
п'ять-шість циклів, необхідних для стабілізації фракції CV, відповідали часу,

необхідному для стабілізації як макро-, так і локальних реакцій, включаючи
швидкість вилучення в макроскопічній реакції напружено-деформованого

навантаження та швидкість накопичення залишкового деформації у локальних

елементах мікроструктури. За припущення важливості передісторії

деформування 81% збереженої деформації було пов'язано зі зменшенням фракції

CV. Якщо ж припустити відсутність впливу передісторії деформування, то

залишкова деформація не виявляла жодної залежності від втрати частки

мартенситу за існування орієнтованого CV мартенситу. За всіх деформацій,