Page 52 - УДК

52

деформація в одному циклі відповідає "повному" перетворенню (точка Е), можна

визначити для кожного наступного циклу. На локальних деформаційних картах

межі зерен, визначені EBSD, виділені білим кольором.

а б

Рис. 1.14. Еволюція макроскопічної петлі гістерезису напруження-

деформація, спричиненої циклічним навантаженням (а) і пов'язаних полів

2
деформації на ділянці площею 100x100 мкм для першого (ABC) і п'ятого
(DEF) надпружного циклу (б) [53].

За деформаційно контрольованих циклічних навантажень надпружні

композиції нікель-титанових сплавів виявляють схильність до функціональної

втоми [59–67]. Функціональна втома визначається величиною характеристичних

деформацій та напружень, пов'язаних з трансформацією аустеніту в мартенсит,

та здатністю відновлюватися за циклічного навантаження, як показано на

Рис. 1.14. До надпружного матеріалу необхідно прикласти напруження, достатні

для утворення макроскопічної смуги мартенситу, які мають тенденцію до

зниження із збільшенням кількості циклів навантаження. Зменшується також

загальна деформація, відновлювана після трансформації структури. Внаслідок

цього зменшується також загальний гістерезис протягом кожного наступного

циклу навантаження. Зразки з надпружного матеріалу при циклуванні

накопичують макроскопічну залишкову деформацію, яка є наслідком сумісного