Page 130 - УДК

130

Зародження руйнування відбулося від бокової поверхні зразка з одного

його краю і поширилося на весь переріз. На зламі при цьому утворилися

гребені макровідриву між суміжними макропаралельними площинами

локального поширення тріщини, які віялом розходилися від зони зародження

в напрямі до протилежного краю зразка. Подібний віялоподібний характер

гребенів на зламі спостерігали і за випроб не наводненого зразка (Рис. 3.16).

Рис. 3.16. Макрозлам зразка з нітинолу, зруйнованого на повітрі без

наводнювання.

Проте рельєфність зламу у наводненому зразку була істотно більшою,

що може бути наслідком множинного зародження відповерхневих тріщин та

їх подальшого поширення вздовж більше розведених у просторі поверхонь.

3.7 Фрактографічні особливості впливу наводнювання на руйнування

сплаву нітинол за випроб розтягом циліндричних зразків

Об’єкт досліджень – сплав нітинол Ni 55,8Ti 44,2 у вигляді прутка діаметром 8

мм. Циліндричні зразки з діаметром робочої частини 4 мм та довжиною 12,5 мм

навантажували одновісним розтягом зі записом діаграм «напруження–

деформація». Зразки випробовували за кімнатної температури T ~ 20 °С та 0 °С,

якої досягали розташуванням зразків у камері з талою дистильованою водою, в