Page 127 - УДК

127

600
1 2
600
500

, МПа 400 , МПа 400

300

зразок №2
200 200
100

0 0
-0.2 0.0 0.2 0.4 0 1 2 3
l, мм , %

a б

Рис. 3.12. Криві навантаження розтягом зразків з надрізом (а) та циліндричного

(б) із нікелетитанового сплаву після попереднього електролітичного

наводнювання у водному розчині флуоридної кислоти (HF) з рН2 за густини

2
струму 0,1 мА/см упродовж 65 год. (a) та упродовж 500 год. (б).

Очевидно перша лінійна ділянка характеризує пружну деформацію

вихідного аустеніту, нелінійна – псевдопружне структурне перетворення вихідного

аустеніту у мартенсит, і третя лінійна ділянка  пружна деформація мартенситу аж

до руйнування.

В користь такого припущення слугують результати випроб не наводненого

сплаву (Рис. 3.13).
Отже після такого режиму наводнювання за навантаження розтягом також

спостерігається псевдопружне структурне перетворення вихідного аустеніту у
мартенсит, як і для не наводненого сплаву. Однак для наводненого сплаву пряме

фазове перетворення починається за значно нижчого напруження, порівняно із не
наводненим (Рис. 3.14). Для не наводненого сплаву псевдопружне структурне

перетворення вихідного аустеніту у мартенсит починається за напружень 590 МПа,

а для наводненого – 516 МПа.