Page 134 - УДК

134

відбувався у вузьких практично паралельних прошарках, в межах яких

орієнтація окремих кристалів мартенситу від зерна до зерна змінювалася

неістотно (Рис. 3.19г).

а б в г

д е є ж

Рис. 3.19. Розтріскування на бокових поверхнях зразків без (а, в) та після (б, г)
їх наводнювання за режимом І (б) та режимом ІІ (г), які випробували розтягом

на повітрі за кімнатної температури (а, б) та у воді за температури 0 °С (в, г) за

вищої роздільної здатності.

Інша фрактографічна особливість руйнування сплаву нітинол – тенденція

до переорієнтації за дії окричувальних чинників поверхні макрозламу зразків з

перпендикулярної до їх осі (до напряму дії напружень розтягу), яка характерна

при їх руйнуванні за кімнатної температури і без попереднього наводнювання

(Рис. 3.20а). Так, за зниження температури (Рис. 3.20б) чи наводнювання (Рис.

3.20в, г) злам подібний до поверхні гвинта (Рис. 3.20б–г). Цей ефект виявися

чіткішим для жорсткішого режиму випроб з поєднанням нижчої температури та

наводнювання за режимом ІІ. При цьому злам ставав косим в усьому перерізі

зразка (Рис. 3.20г). Це незвиклий феномен дослідженого матеріалу з пам’яттю

форми. Адже під впливом окричувальних чинників макрозлами зразків, як

правило, нормально орієнтовані відносно напружень розтягу, тоді як в зразках з