Page 98 - Дисертаця Венгринюк

98

Визначили нахил β до осі Δа залежностей J–R, враховуючи, що він

характеризує енергоємність статичного приросту тріщини. Це вдалося легко

реалізувати, оскільки до приросту Δa = 0,5 мм спостерігали лінійну

залежність. Встановлено, що наводнювання сприяє пологішому характеру
J–R кривих. Це означає, що мале підвищення енергії руйнування спричиняє

значний приріст тріщини.

Таблиця 3.8 – Показники тріщиностійкості сталі 17Г1С залежно від її

стану, орієнтації зразків та режиму наводнювання (швидкість навантаження
v = 0,5 мм/хв)

Стан сталі Режим J 0,2, Н/мм J 0, Н/мм β, Н/мм 2

наводнювання

2
(i, мА/см )
0,05 117,2 / 54,6 85,4 / 32,7 159 / 110
Вихідний
1,0 88,2 / 43,6 62,0 / 24,8 131 / 94

Експлуатований 0,05 75,6 / 66,0 53,1 /40,3 113 / 129

38 років 1,0 53,8 / 52,0 37,9 / 30,7 80 / 107

Примітка: у чисельнику результати випробувань на тріщиностійкість

для поздовжніх зразків, у знаменнику – для поперечних

Зазначимо також, що наводнювання зразків у вихідному стані незалежно

від їх орієнтації зумовлює сильніший вплив на величину J-інтеграла по

приросту тріщини J 0,2, ніж на значення J-інтеграла для старту тріщини J 0.

Водночас відмінності у впливі наводнювання на ці характеристики для

експлуатованої сталі нівелюються. Це вказує, що в експлуатованій сталі старт

тріщини, особливо за випроб поперечних зразків, полегшений. Звідси

поєднання експлуатаційної деградації сталі та росту тріщини у напрямі

вальцювання виступають чинниками, що сприяють старту тріщини в процесі

активного навантаження зразків.