Page 73 - Стасишин Дисертація
P. 73
73
7
6
3 8
8 9
2
1
10
4
5
11
Рисунок 2.18 – Склад експериментальної установки для формування,
реєстрації та обробки ІП: 1 – розширений лазерний пучок (λ = 632,8 нм);
2 – світлоподільник; 3 – дзеркало в плечі опорного променя інтерферометра
Тваймана–Гріна; 4 – об’єктив; 5 – цифрова відеокамера; 6 – п’єзокераміка;
7 – блок керування; 8 – об’єкт дослідження; 9 – кондуктор; 10 – ділянка
поверхні; 11 – комп’ютер
2.8 Експериментальна апробація та вибір модельного об’єкту досліджень
Створений та оптимізований МТК в силу своїх обмежень може працювати для
відтворення рельєфу наношорстких поверхонь, шорсткість яких відповідає 14-11
класам шорсткості поверхні. Таке обмеження діапазону класів шорсткості можна
пояснити тим, що лазер, який використовують для формування та фіксування
необхідних трьох інтерферограм, працює на довжині хвилі у видимій області
оптичного спектру. Отже, за теоремою Шеннона, перепад висоти між сусідніми
відліками (в нашому випадку пікселі на фотоприймачі) не може бути більшим за λ/4.