Page 76 - disertation_SLIEPKO_ROMAN

76







i
R c     = 2  f c     e d , (2.41)
0






i
R s     = 2  f s     e d . (2.42)
0
Для різниць взаємокореляційної функцій квадратур, врахувавши (2.42) і
(2.17) знаходимо

 
 





i
R cs      sc    = 4  R i f cs     e d . (2.43)
0
На основі співвідношень (2.38) і (2.41)–(2.43) приходимо до формули
(2.25).
Для суми взаємокореляційних функцій квадратур, взявши до уваги (2.42),
(2.32) і (2.17) приходимо до виразу


 
 



i


R cs      sc    = 4  R i f cs     e d . (2.44)
0
Після підстановки співвідношень (2.41)–(2.42) і (2.44) у (2.39) формула для
другого кореляційного компонента аналітичного сигналу приймає вигляд
(2.26).

Наведені два способи виведення формул для кореляційних компонентів

аналітичного сигналу дають однаковий результат, що переконує в правильності

отриманих формул.

2.3. Вузько-смугова гармонічна модуляція

Розглянемо тепер випадок, коли високочастотні квадратури є вузько-

смуговими. Будемо вважати, що    0 є точкою, де спектральна густина



потужності моделюючих процесів   t і   t досягає пікових значень. Кожну
c
s
з них представимо формулою Райса:
  
 t c   cos  p t 0 t p s  sint 0 t , (2.45)
c