Page 142 - ДисМокрий21
P. 142
142
оптимальною для п’єзокераміки і вона становила 2,3–2,6 МГц. Приклад
осцилограм отриманих сигналів приведено на рис. 2.24. Верхній сигнал
зареєстрований з допомогою інтерферометра Майкельсона приходить раніше,
оскільки ділянка з якої реєструється ПАХ, розміщена ближче до збуджуючого
перетворювача. Також на осцилограмах видно відбитий сигнал від краю зразка
та від приймального перетворювача.
Вимірювання полягає у знаходженні мінімуму сигналу з фотоприймача
залежно від ширини щілини, що обмежує оптичний промінь. На рис. 2.25 (а)
приведено експериментальну залежність величини сигналу від ширини
променя. Чітко видно мінімум сигналу, положення якого дозволяє знайти
довжину ПАХ. Для малої ширини щілини сигнал є незначним і зростає із
збільшенням ширини щілини, що пояснюється збільшенням світлової
потужності, яка попадає на фотоприймач. За значення ширини щілини 0,8 мм.
спостерігається максимум сигналу і далі зі збільшенням ширини щілини сигнал
зменшується, хоча потужність світлового променя зростає. Таке зменшення
пояснюється взаємною компенсацією сигналу, оскільки різні частини
акустичної хвилі, які детектуються, мають різний знак зміщення поверхні. Це
призводить до зміни інтерференційної картини в різних ділянках оптичного
променя з різними знаками і, відповідно, в одній частині інтенсивність зростає,
а в іншій – зменшується. Оскільки вся інтерференційна картина інтегрується
фотоприймачем, то сумарний сигнал зменшується, що і видно з графіка. За
ширини щілини, яка дорівнює довжині ПАХ, маємо мінімальний сигнал з
фотоприймача. У випадку подальшого збільшення ширини щілини сигнал
знову зростає як наслідок того, що зростає нескомпенсована його частина, так і
завдяки росту світлової потужності, яка попадає в фотоприймач. Результати
експериментальних вимірювань узгоджуються з результатами числового
моделювання.
Вплив величини ширини щілини на величину світлової потужності було
досліджено з допомогою видозміненої схеми, показаної на рисунку 2.17. Згідно