Page 147 - ДисМокрий21
P. 147
147
в лазерному промені відбувається за рахунок його взаємодії з поверхнею зразка
із ПАХ. За схемою вимірювання ця методика реєстрації дещо нагадує
дефлекційний метод [150] реєстрації ПАХ. Проте відмінність полягає в тому,
що в дефлекційному методі розмір плями оптичного променя повинен бути
меншим за половину довжини хвилі ПАХ, а в запропонованій методиці розмір
плями має бути більший за довжину хвилі ПАХ. У випадку широкого
оптичного променя кожна його ділянка несе інформацію про відповідну
ділянку зразка. Якщо ширина плями оптичного променя є більшою за кілька
довжин поверхневих акустичних хвиль, то періодичне зміщення поверхні
об’єкту контролю буде відображено в зміні інтенсивності зондуючого
лазерного променя. Розміщуючи фотоприймач в певній ділянці відбитого
лазерного променя, можна зареєструвати сигнал, який відповідає зміщенню
поверхні у відповідній ділянці об’єкту контролю. Переміщаючи фотоприймач в
напрямку, перпендикулярному до осі променя, можна зареєструвати часовий
зсув ПАХ в різних ділянках зразка. Вимірявши величину зміщення
фотоприймача і визначивши часовий зсув сигналів, зареєстрованих в різних
ділянках, можна знайти швидкість поширення ПАХ.
Оскільки вимірювання ведуться в межах ширини оптичного променя, який
має розмір кілька довжин хвиль, то просторове розділення є достатньо високим
і становить для ПАХ мегагерцового діапазону кілька міліметрів. Для
дослідження запропонованої методики був проведений числовий аналіз
оптичного поля лазерного пучка, який відбився від поверхні зразка, по якому
поширюється ПАХ. Використовували принцип Гюгейнса-Френеля (метод
Кірхгофа) для розрахунку зміни інтенсивності оптичного поля хвилі, після
відбивання від поверхні зразка [264]. Розглянуто двовимірний випадок.
Згідно цього підходу напруженість електричного поля лазерного
випромінювання розраховувалась згідно виразу (2.15). На основі цього виразу
знайдено розподіл напруженості електричного поля променя, відбитого від
дзеркальної поверхні зразка, по якій поширювалась ПАХ.
