Page 120 - РОЗДІЛ 1

120

ташовані паралельно одна одній і перетинаються під кутом 60° чи 120°, що є ре-

зультатом орієнтування їх вздовж визначених площин у ґратці відносно аустеніту.

Мартенситне перетворення в сталях відбувається в інтервалі температур (М к –

температура кінця перетворення). Кожній температурі в цьому інтервалі відпо-

відає певна частка аустеніту, що розпався. Щоб перетворення відбулося повною

мірою, потрібно провести охолодження аж до температури М к.

Рис. 4.8. Мікроструктура мартенситу у відпущеній сталі (×300) [279].

Вплив відпалу на генерування МАЕ досліджували, перемагнечуючи зразки

розмірами 240×30×2 мм з маловуглецевої сталі 15, які нагрівали до температур

900…910 °C з наступним охолодженням з піччю. Унаслідок такої термічної

обробки відбувається ріст зерен фериту, потоншуються їх границі, а частки пер-

літної фази коагулюють, об’єднуючись в поодинокі включення (рис. 4.4, в). Така

термічна обробка також сприяє зниженню залишкових напружень, спричинених

пластичним деформуванням під час вальцювання листів сталі. Всі ці умови покра-

щують рухливість 90°-них доменних стінок під час перемагнечування сталі, а

отже підвищують активність генерування МАЕ. Таким чином, на рис. 4.9, що

показує залежність суми амплітуд МАЕ від амплітуди напруженості магнетного

поля для сталі 15, підданої термічній обробці, крива, що відповідає повному від-

палу сталі характеризується вищою активністю МАЕ.

Особливості генерування МАЕ в структурах гартування досліджували пере-