Page 119 - РОЗДІЛ 1

119

Магнетні перетворення мають низку особливостей, що відрізняють їх від

алотропічних. По-перше, магнетні властивості поступово зменшуються з набли-

женням до точки перетворення, і ця точка не відповідає стрибкоподібній зміні

властивостей. По-друге, магнетні перетворення не мають температурного гістере-

зису, а збільшення швидкості охолодження не знижує температури перетворень.

По-третє, механічні та деякі фізичні властивості під час перетворень не змінюють-

ся. А найважливішим є те, що магнетні перетворення не супроводжуються пере-

кристалізацією – утворенням нових зерен і зміною ґратки. Ці особливості істотно

відрізняють магнетні перетворення від алотропічних, для яких притаманним є змі-

на кристалічної решітки, перекристалізація і тепловий гістерезис [279].

Перетворення в термооброблених сталях. Найпоширенішими видами термо-

оброблення сталей є: відпал, гартування; гартування з подальшим відпуском за

певної температури; нормалізація. При цьому можуть бути отримані такі метаста-

більні структурні складові: мартенсит гартування, аустеніт (залишковий), бейніт,

троостит гартування, сорбіт гартування, мартенсит відпуску, троостит відпуску,

сорбіт відпуску.

Розглянемо характер структурних перетворень, які відбуваються за гартуван-
ня та відпуску сталі. Вони залежать від температури, тривалості нагрівання та

хімічного складу сталі, а насамперед, від вмісту в них вуглецю.
Мартенситне перетворення сталі. За швидкостей охолодження, більших критич-

ної V kp, аустеніт переохолоджується до температури з якої відбувається мартенситне
перетворення, тобто протікає бездифузійний процес розпаду аустеніту з утворенням

однієї нерівноважної структури – мартенситу. При цьому хімічний склад мартенситу не

відрізняється від складу вихідного аустеніту. Мінімальна швидкість охолодження за якої у

структурі сталі утвориться мартенсит називають критичною швидкістю гартування. За

мартенситного перетворення відбувається перехід Fе γ у Fе α. Мартенсит є упоряд-

кованим пересиченим розчином включення вуглецю в α-залізо і має тетрагональ-

ну ґратку. Атоми вуглецю займають октаедрричні пори уздовж осі (00I) у ґратках

-заліза тим самим дуже її спотворюючи [279].

Мартенсит гартування має характерну голчасту будову (рис. 4.8). Голки роз-