Page 119 - РОЗДІЛ 1
P. 119
119
Магнетні перетворення мають низку особливостей, що відрізняють їх від
алотропічних. По-перше, магнетні властивості поступово зменшуються з набли-
женням до точки перетворення, і ця точка не відповідає стрибкоподібній зміні
властивостей. По-друге, магнетні перетворення не мають температурного гістере-
зису, а збільшення швидкості охолодження не знижує температури перетворень.
По-третє, механічні та деякі фізичні властивості під час перетворень не змінюють-
ся. А найважливішим є те, що магнетні перетворення не супроводжуються пере-
кристалізацією – утворенням нових зерен і зміною ґратки. Ці особливості істотно
відрізняють магнетні перетворення від алотропічних, для яких притаманним є змі-
на кристалічної решітки, перекристалізація і тепловий гістерезис [279].
Перетворення в термооброблених сталях. Найпоширенішими видами термо-
оброблення сталей є: відпал, гартування; гартування з подальшим відпуском за
певної температури; нормалізація. При цьому можуть бути отримані такі метаста-
більні структурні складові: мартенсит гартування, аустеніт (залишковий), бейніт,
троостит гартування, сорбіт гартування, мартенсит відпуску, троостит відпуску,
сорбіт відпуску.
Розглянемо характер структурних перетворень, які відбуваються за гартуван-
ня та відпуску сталі. Вони залежать від температури, тривалості нагрівання та
хімічного складу сталі, а насамперед, від вмісту в них вуглецю.
Мартенситне перетворення сталі. За швидкостей охолодження, більших критич-
ної V kp, аустеніт переохолоджується до температури з якої відбувається мартенситне
перетворення, тобто протікає бездифузійний процес розпаду аустеніту з утворенням
однієї нерівноважної структури – мартенситу. При цьому хімічний склад мартенситу не
відрізняється від складу вихідного аустеніту. Мінімальна швидкість охолодження за якої у
структурі сталі утвориться мартенсит називають критичною швидкістю гартування. За
мартенситного перетворення відбувається перехід Fе γ у Fе α. Мартенсит є упоряд-
кованим пересиченим розчином включення вуглецю в α-залізо і має тетрагональ-
ну ґратку. Атоми вуглецю займають октаедрричні пори уздовж осі (00I) у ґратках
-заліза тим самим дуже її спотворюючи [279].
Мартенсит гартування має характерну голчасту будову (рис. 4.8). Голки роз-