Page 119 - РОЗДІЛ 1
        P. 119
     119
                     Магнетні  перетворення  мають  низку  особливостей,  що  відрізняють  їх  від
               алотропічних. По-перше, магнетні властивості поступово зменшуються з набли-
               женням до точки перетворення, і ця точка не відповідає стрибкоподібній  зміні
               властивостей. По-друге, магнетні перетворення не мають температурного гістере-
               зису, а збільшення швидкості охолодження не знижує температури перетворень.
               По-третє, механічні та деякі фізичні властивості під час перетворень не змінюють-
               ся. А найважливішим є те, що магнетні перетворення не супроводжуються пере-
               кристалізацією – утворенням нових зерен і зміною ґратки. Ці особливості істотно
               відрізняють магнетні перетворення від алотропічних, для яких притаманним є змі-
               на кристалічної решітки, перекристалізація і тепловий гістерезис [279].
                     Перетворення в термооброблених сталях. Найпоширенішими видами термо-
               оброблення сталей є: відпал, гартування;  гартування  з  подальшим відпуском за
               певної температури; нормалізація. При цьому можуть бути отримані такі метаста-
               більні структурні складові: мартенсит гартування, аустеніт (залишковий), бейніт,
               троостит  гартування,  сорбіт  гартування,  мартенсит  відпуску,  троостит  відпуску,
               сорбіт відпуску.
                     Розглянемо характер структурних перетворень, які відбуваються за гартуван-
               ня  та  відпуску  сталі.  Вони  залежать  від  температури,  тривалості нагрівання та
               хімічного складу сталі, а насамперед, від вмісту в них вуглецю.
                     Мартенситне перетворення сталі. За швидкостей охолодження, більших критич-
               ної V kp, аустеніт переохолоджується до температури з якої відбувається мартенситне
               перетворення,  тобто  протікає  бездифузійний  процес  розпаду  аустеніту  з  утворенням
               однієї нерівноважної структури – мартенситу. При цьому хімічний склад мартенситу не
               відрізняється від складу вихідного аустеніту. Мінімальна швидкість охолодження за якої у
               структурі  сталі  утвориться  мартенсит  називають  критичною  швидкістю  гартування.  За
               мартенситного перетворення відбувається перехід Fе γ у Fе α. Мартенсит є упоряд-
               кованим пересиченим розчином включення вуглецю в α-залізо і має тетрагональ-
               ну ґратку. Атоми вуглецю займають октаедрричні пори уздовж осі (00I) у ґратках
               -заліза тим самим дуже її спотворюючи [279].
                     Мартенсит гартування має характерну голчасту будову (рис. 4.8). Голки роз-
     	
