Page 119 - РОЗДІЛ 1
P. 119

119

                     Магнетні  перетворення  мають  низку  особливостей,  що  відрізняють  їх  від

               алотропічних. По-перше, магнетні властивості поступово зменшуються з набли-

               женням до точки перетворення, і ця точка не відповідає стрибкоподібній  зміні

               властивостей. По-друге, магнетні перетворення не мають температурного гістере-

               зису, а збільшення швидкості охолодження не знижує температури перетворень.

               По-третє, механічні та деякі фізичні властивості під час перетворень не змінюють-

               ся. А найважливішим є те, що магнетні перетворення не супроводжуються пере-

               кристалізацією – утворенням нових зерен і зміною ґратки. Ці особливості істотно

               відрізняють магнетні перетворення від алотропічних, для яких притаманним є змі-

               на кристалічної решітки, перекристалізація і тепловий гістерезис [279].

                     Перетворення в термооброблених сталях. Найпоширенішими видами термо-

               оброблення сталей є: відпал, гартування;  гартування  з  подальшим відпуском за

               певної температури; нормалізація. При цьому можуть бути отримані такі метаста-

               більні структурні складові: мартенсит гартування, аустеніт (залишковий), бейніт,

               троостит  гартування,  сорбіт  гартування,  мартенсит  відпуску,  троостит  відпуску,

               сорбіт відпуску.


                     Розглянемо характер структурних перетворень, які відбуваються за гартуван-
               ня  та  відпуску  сталі.  Вони  залежать  від  температури,  тривалості нагрівання та


               хімічного складу сталі, а насамперед, від вмісту в них вуглецю.
                     Мартенситне перетворення сталі. За швидкостей охолодження, більших критич-


               ної V kp, аустеніт переохолоджується до температури з якої відбувається мартенситне
               перетворення,  тобто  протікає  бездифузійний  процес  розпаду  аустеніту  з  утворенням


               однієї нерівноважної структури – мартенситу. При цьому хімічний склад мартенситу не

               відрізняється від складу вихідного аустеніту. Мінімальна швидкість охолодження за якої у

               структурі  сталі  утвориться  мартенсит  називають  критичною  швидкістю  гартування.  За

               мартенситного перетворення відбувається перехід Fе γ у Fе α. Мартенсит є упоряд-

               кованим пересиченим розчином включення вуглецю в α-залізо і має тетрагональ-

               ну ґратку. Атоми вуглецю займають октаедрричні пори уздовж осі (00I) у ґратках

               -заліза тим самим дуже її спотворюючи [279].

                     Мартенсит гартування має характерну голчасту будову (рис. 4.8). Голки роз-
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124