Page 122 - РОЗДІЛ 1
P. 122

122

                     Низька рухливість 90°-них доменних стінок у гартованому металі (крива 1,

               рис. 4.10) пов’язана також з наявністю в структурі пакетів голчастих  включень

               мартенситу, та залишкового аустеніту [281].

                     Нагрівання  гартованої  сталі  до  Т = 80…200 °С  призводить  до  розпаду  мар-


               тенситу  під  час  якого  у  ньому  відбувається  перехід  з  тетрагональної  ґратки  у
               відпущений з кубічною. Окрім того, розпадається залишковий аустеніт; відбуває-


               ться  карбідне  перетворення  і  коагуляція  карбідів;  згладжуються  недосконалості

               кристалічної будови -твердого розчину; знижуються залишкові напруження. Ці

                                                                          0
               процеси частково покращують рухливість не 180 -них стінок доменної структури,
               що в свою чергу підвищує активність генерування МАЕ (крива 2, рис. 4.10).

                     За середнього та високого відпуску (Т = 300…400 °С) сталі 65Г утворюються

               структури троститу відпуску, а за 500…650°С – сорбіту відпуску. За цих темпера-

               тур протікають зміни структури, які не пов’язані з фазовими перетвореннями: змі-

               нюється  форма  і  розмір  карбідів  і  структура  фериту.  При  цьому  збільшуються

               кристали  цементиту,  а  їх  форма  поступово  наближається  до  сфероїдальної.

               Усуваються  межі  між  пластинчастими  кристалами  фериту,  форма  яких  збіль-

               шуються і наближається до рівновісної, що позитивно позначається на зростанні

               стрибків  90°-них  доменних  стінок  під  час  перемагнечення  таких  матеріалів,  а

               отже зростає активність МАЕ (криві 3, 4 рис. 4.10).

                     Отже,  за  результатами  експериментальних  досліджень  встановлено, що

               стрибкоподібний рух не 90°-них доменних стінок під час перемагнечування феро-

               магнетних матеріалів суттєво залежить від мікроструктури, а відтак і впливає на

               генеровану  при  цьому  МАЕ.  Факторами,  що  утруднюють  рухливість  90°-них

               доменних стінок є: дрібнодисперсність мікроструктури, наявність границь зерен,

               карбідів,  структур  гартування,  неметалевих  включень,  залишкових напружень

               тощо. Таким чином, зростання у сталі концентрації вуглецю призводить до знач-

               них змін структури, які знижують активність МАЕ.

                     Відпал  маловуглецевої  сталі  сприяє  зростанню  амплітуд  МАЕ  за  рахунок

               укрупнення феритних зерен та коагуляції включень перліту. За перемагнечування

               гартованої сталі 65Г активність МАЕ є мінімальною, що пов’язано з наявністю в
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127