Page 128 - Thesis_Lavrys

128

а б в

Рисунок 6.5 – Схема трибоконтакту (а) та мікроструктура поверхневого шару

після тертя сплаву ВТ22 зміцненого ЗТО (б) та ХППД (в)

Натомість сформована нітридна плівка, яка володіє високою хімічною

інертністю та твердістю, на поверхні сплаву ВТ22 після СА і ДДО змінює

механізм зношування трибопар на абразивний [197-201], що описує

зношування поверхні в результаті її взаємодії з твердими частинками

(абразивом), за наявності відносного переміщення [69, 70, 77, 204].

Топографія поверхні зношування титанового сплаву ВТ22 зміцненого

азотуванням чи деформаційно-дифузійним обробленням практично не

змінюється (рис. 6.4 в, г). При цьому поверхня бронзи після тертя має

характерний для абразивного механізму зношування борознистий

мікрорельєф (рис. 6.4 є, ж). Це обумовлено тим, що під час азотування чи

деформаційно-дифузійного оброблення на поверхні сплаву ВТ22 формується

мікрорельєф, де під час тертя плямами фактичного контактування

виступають найвищі та найтвердіші мікровиступи профілю поверхні

(нітридні фази). Під час тертя ці мікровиступи подібно до абразиву (рис. 6.6)

проорюють (пластично деформують) м’якшу поверхню контртіла,

залишаючи борозни (рис. 6.4 є, ж). При цьому кількість і характер таких

борозен після фрикційної взаємодії зі сплавом, зміцненим різними

способами, є різним. Менша кількість борозен та помірна їх глибина на

поверхні бронзи у парі з деформаційно-дифузійно зміцненим сплавом ВТ22