Page 126 - Thesis_Lavrys

126

а б в г

д е є ж
Рисунок 6.4 – Поверхня зношування тіла (а-г) та контртіла (д-ж), де

титановий сплав ВТ22 після ЗТО (а, д) та ХППД (б, е), СА (в, є) та ДДО (г, ж)

Такі механізми зношування описують взаємодію поверхонь тертя, що
супроводжується інтенсивною пластичною деформацією тонких поверхневих

шарів, за навантажень, які перевищують межу текучості матеріалів [68, 73,

74, 76]. Однак природа аґезійного і втомного механізмів зношування дещо

відрізняються, а саме:

– аґезійний механізм [68, 71, 73, 74, 76] описує зношування, де в

процесі фрикційної взаємодії руйнується природна захисна оксидна плівка і

оголюються поверхня хімічно чистого титанового сплаву ВТ22. Пластична

деформація у зоні контакту сприяє максимальному зближенню поверхонь

тертя і утворенню в поверхневих шарах текстури з гранично деформованих

зерен, розташованих у напрямку відносного фрикційного переміщення

трибопар (рис. 6.5, а, зона 1). Під час тертя на відстані міжатомного порядку

відбувається схоплювання (мікрозварювання) контактних поверхонь з

виділенням енергії (рис. 6.5, а, зона 2). Коли молекулярна взаємодія між

схопленими поверхнями є більшою, ніж межа міцності матеріалів, і при

цьому тіла продовжують взаємно переміщатися, то відбувається виривання

м’якшого матеріалу з поверхні. В результаті на контактній поверхні зразків з

меншою твердістю матеріалу (бронза) утворюються хаотично розташовані

вириви, а на зразках з більшою твердістю (титановий сплав ВТ22) –