Page 123 - Thesis_Lavrys

123

дозволяє знизити коефіцієнт тертя досліджуваної фрикційної пари на 30%

порівняно СА [197-201].

а б
Рисунок 6.1 – Кінетика (а) і середнє значення коефіцієнту тертя (б) трибопар

(1– сплав ВТ22 після ЗТО; 2 – ХППД; 3 – СА; 4 – ДДО)

Також у роботі визначали температуру в околі зони тертя (рис. 6.2), яка

є енергетичним параметром, який якісно свідчить про протікання фрикційної

взаємодії в цілому, і, в свою чергу, впливає на неї. Значення температури в

околі зони тертя добре корелюють зі значеннями коефіцієнту тертя. Так, для

трибопари, де титановий сплав після ЗТО чи ХППД, фіксуємо значне

підвищення температури в околі зони тертя, що в даному випадку якісно

свідчить про підвищену інтенсивність протікання пластичної деформації та

дифузійних процесів, наприклад деформаційне повернення, як одного з

етапів поверхневого пластичного деформування, та взаємне дифузійне

розчинення елементів у поверхневому фрикційному шарі, яке призводить до

появи схоплювання контактуючих поверхонь, що є недопустимим під час

тертя. Для більш детального пояснення в роботах Костецького [68]

запропоновано дислокаційно-вакансійну гіпотезу створення металевих

зв’язків, згідно з якою головним чинником у процесі схоплення є активізація

під час тертя поверхневих шарів металу в результаті інтенсивної пластичної

деформації. Під час фрикційної взаємодії робота сили тертя витрачається на

створення тепла в зоні контакту та поглинання енергії поверхневим шаром.

Ці два параметри процесу зовнішнього тертя є головними факторами, які

зумовлюють трибоактивацію поверхневих шарів металу. Таке поглинання