Page 127 - Thesis_Lavrys
P. 127
127
налипання (рис. 6.4 а, б). Це підтверджує мікрорентгеноспектральний аналіз
поверхонь після тертя: на поверхні титанових зразків матеріал контртіла
(мідь). Такі ділянки намащування розташовані хаотично, також є місця
нашарування. Вони напрямлені гострими краями у бік фрикційного течіння
матеріалу.
– утомний механізм [78, 132, 202, 203] описує зношування, де в процесі
фрикційної взаємодії виникають утомні тріщини, викришування і
відшаровування (деламінування) поверхневих шарів сплаву ВТ22. В наслідок
високих циклічних навантажень під час тертя відбувається подрібнення
зерен, зміна і поява нових дислокаційних структур і напружень у
поверхневому шарі, що призводить до поверхневого зміцнення (наклепу) і в
подальшому знеміцнення (перенаклеп) сплаву ВТ22, яке починається з появи
широких смуг ковзання (рис. 6.5, зона 1). Внаслідок цього, формуються
незначні тріщини (рис. 6.5, зона 3), які зароджуються в зоні максимальних
дотичних напружень на деякій глибині під поверхнею і поширюються до
поверхні. Тріщини можуть зароджуватися також на поверхні і поширюватися
в глиб металу. Розкриття тріщин відбувається під дією пульсуючого тиску
мастила. На пізнішій фазі тріщина, досягнувши основи антифрикційного
шару, змінює свій напрямок, поширюючись по стику між антифрикційним
шаром і основою. У результаті окремі ділянки поверхневого шару
відокремлюються від поверхні, а потім викришуються. Викришування
характеризується утворенням ямок на поверхні тертя в результаті відділення
частинок матеріалу під час утомного зношування. Утворені раковинки (ямки)
діаметром декілька мікрометрів збільшуються в процесі роботи вузла тертя,
виникає лущення поверхні тертя (відшаровування) (рис. 6.4 а,б).
Слід відзначити, що на поверхні (рис. 6.4) та у поверхневому шарі (рис.
6.5) сплаву ВТ22, зміцненого ХППД, після тертя фіксуємо менші за об’ємом
та розмірами характерні ознаки цих механізмів (ділянки розшарування,
тріщини, налипання), що свідчить про більшу опірність зношуванню такої
зміцненої поверхні [197-201].
