Page 129 - Thesis_Lavrys

129

вказує на вищий опір зношуванню трибопари, порівняно з азотованим

сплавом ВТ22.

а б
Рисунок 6.6 – Схема трибоконтакту сплаву ВТ22 зміцненого

термодифузійним (а) та деформаційно-дифузійним (б) обробленням

Вищі триботехнічні характеристики трибопари, де титановий сплав ВТ22

зміцнювали деформаційно-дифузійним обробленням, можна пояснити

кращою якістю його поверхні. Оскільки здатність абразивну (нітридних

мікровиступів) проникати (врізатися) у бронзову поверхню залежить не

тільки від співвідношення їх поверхневої мікротвердості, але й від

геометричної форми мікровиступів, а саме абразив, який має більший розмір

з гострою формою може вдавлюватись у метал контртіла глибше і

спричинятиме інтенсивніше зношування останнього в декілька разів [204].

Очевидно, що менші значення шорсткості (табл. 6.1) поверхні сплаву ВТ22

після деформаційно-дифузійного оброблення за рахунок попереднього

обкочування, забезпечують формування мікрорельєфу поверхні з низькими

мікровиступами, що забезпечує менш інтенсивне зношування бронзової

колодки (контртіла). Натомість після азотування формується нітридний шар,

де значення шорсткості поверхні є вищими, а отже, вершини мікрорельєфу є

вищими, що підтверджується формуванням ширших і глибших борозен на

поверхні тертя бронзової колодки (контртіла). Це очевидно і спричиняє вищу

інтенсивність зношування бронзової колодки і, як наслідок отримуємо нижчі

триботехнічні характеристики пари тертя в цілому, ніж тієї, де титановий
сплав зміцнювали деформаційно-дифузійним обробленням.