Page 122 - Thesis_Lavrys

122

РОЗДІЛ 6

ТРИБОТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПЛАВУ ВТ22 ПІСЛЯ

ДЕФОРМАЦІЙНО-ДИФУЗІЙНОГО ОБРОБЛЕННЯ

Згідно попередніх досліджень (див. розділ 5) ДДО сплаву ВТ22

забезпечує підвищення рівня поверхневого зміцнення порівняно з

азотуванням без попереднього поверхневого деформування, що впливатиме,

головним чином, на триботехнічні характеристики сплаву ВТ22.

Ефективність ДДО сплаву ВТ22 у фрикційній парі з бронзою БрАЖН 10-4-4

досліджували за порівняльною оцінкою триботехнічних характеристик

(інтенсивність зношування, коефіцієнт тертя, температура в околі зони тертя)

аналогічних трибопар, де сплав ВТ22 після ЗТО, ХППД та СА. Слід

відзначити, що в даних дослідженнях замість сплаву у вихідному стані

обрали сплав після ЗТО. Це обумовлено тим, що як у вихідному стані, так і

після ЗТО сплав ВТ22 не використовується у трибовузлах чи фрикційних

трибопарах, однак для ефективного порівняння впливу зміцнювальних

оброблень доцільно вибрати сплав після ЗТО, де вищі значення поверхневого

та об’ємного зміцнення, що забезпечить незначне підвищення зносостійкості

сплаву ВТ22 за рахунок дещо вищих значень критичного (адґезійного)

схоплювання сплаву ВТ22 під час тертя.

Аналіз кінетики зміни коефіцієнту тертя (рис. 6.1, а) показав, що на

початковій стадії фрикційних досліджень коефіцієнт тертя є високий, де зі

збільшенням часової експозиції випробувань він зменшується, внаслідок

притирання поверхонь трибопари, та після 250 с стабілізується для всіх

трибопар. Слід відзначити, що для сплаву після ЗТО і ХППД фіксуємо зони

короткочасних коливань (стрибків) коефіцієнту тертя, що є свідченням

протікання процесів схоплювання (заїдання) у даних трибопарах (рис. 6.1,

крива 1 і 2). Найнижчі значення коефіцієнта тертя фіксуємо для трибопара,

де титановий сплав ВТ22 зміцнювали ДДО (рис. 6.1, б). Проведення

попереднього поверхневого деформування перед азотуванням сплаву ВТ22