Page 121 - Thesis_Lavrys

121

середовищі.

2. Дюрометричний аналіз показав, що поверхнева мікротвердість

поверхнево деформовогого сплаву ВТ22 після нагрівання зростає, причому

найбільше під час нагрівання в середовищі азоту, що вказує на протікання

фазоутворення та газонасичення (твердорозчинне зміцнення) під час

нагрівання.

3. Встановлено, що внаслідок здрібнення структури поверхневого шару

під час ХППД розміри кристалітів зменшуються, що призводить до

збільшення значень середньоквадратичної деформації ґратки та густини

дислокацій. Наступний нагрів, як у вакуумі, так і атмосфері азоту, за рахунок

рекристалізації збільшує розміри кристалітів і, відповідно, зменшує

деформацію кристалічної ґратки та густину дислокацій. Однак, після нагріву

у вакуумі чи азоті розміри кристалітів не перевищують розміри кристалітів у

вихідному стані, що вказує на домінування процесів твердорозчинного

зміцнення азотом над процесами рекристалізації.
4. Показано, що попереднє поверхневе деформування інтенсифікує

СА сплаву ВТ22, що підтверджується на 50% вищою поверхневою
мікротвердістю та на 30% глибшим зміцненим шаром в порівнянні з

азотуванням без попереднього поверхневого деформування.
5. Встановлено, що параметри зміцненого поверхневого шару сплаву

ВТ22 після ДДО у повній мірі відповідають вимоам ДП «Антонов» до
конструкційних титанових сплавів авіаційного призначення після

поверхневого зміцнення.