Page 118 - Thesis_Lavrys

118

Слід зазначити, що параметри зміцненого шару сплаву ВТ22 після ДДО

повністю відповідають регламенту відповідно до вимог ДП «Антонов», що

ставляться до конструкційних титанових сплавів авіаційного призначення

після поверхневого зміцнення (HV ≥ 6…10 ГПа, l ≥50…80 мкм).

Згідно металографічного аналізу встановлено, що після ХППД

формується сильно деформований шар завтовшки 10 мкм. Нижче цього шару

також можна спостерігати дещо менші розміри зерен і мікродвійники α-фази

титану. Наявність двійників у поверхневому деформованому шарі

пояснюється тим, що у α-фази титану з ГЩУ ґраткою під час деформування

за кімнатної температури є тільки одна площина легкого ковзання, і лише

деякі зерна орієнтовані сприятливо відносно прикладеного навантаження.

Тому у ГЩУ ґратці α-фази титану пластична деформація полегшується за

рахунок двійникування, у результаті якого відбувається переорієнтація

окремих областей зерна в такі положення, які стають зручними для ковзання.

Згідно досліджень [141, 189, 190], показано, що {1122} {1123} є найбільш
розповсюдженою системою двійникування α-титану під час стискальних

напружень за кімнатної температури.
Внаслідок термодифузійного насичення азотом під час СА та ДДО на

поверхні сплаву ВТ22 формується тонка двофазна нітридного шару
(TiN+Ti N) та дифузійний шар твердого розчину Ti(N). Морфологія
2

структурних складових і механізм формування поверхневого зміцненого
шару після ДДО відповідає типовому СА сплаву ВТ22, яке описано в родзілі

4 (рис. 4.19, в). Однак, товстішу нітридну плівку та глибший дифузійний шар

(8 мкм проти 4 мкм та 83 проти 62, відповідно) фіксуємо у сплаві ВТ22 після

ДДО в порівнянні з СА (рис. 5.10), що добре узгоджується з результатами

ренгенофазового і дюрометричного аналізів. В обох випадках газонасичений

шар з низьким ступенем травлення має градієнтний характер. Менший

ступінь травлення, а також глибший дифузійний шар після ДДО свідчить про

інтенсифікацію газонасичення атомами азоту поверхневого шару сплаву

ВТ22 за рахунок попереднього пластичного деформування. Мікроструктура