Page 74 - Кулик В.В.
P. 74

74

                  берегами, тим самим сприяє її росту [182]. Однак, з ростом тріщини позаду її

                  вершини береги змикаються, що дещо призупиняє її ріст, проте повільний,

                  але стабільний ріст тріщини за зсувним механізмом K  продовжується поки
                                                                                     II
                  вона  не  опоясує  все  контактне  тіло  по  діаметру  до  трьох  разів.  Пізніше

                  задіюється відривний механізм K  і великі шари металу відршаровуються від
                                                          I
                  поверхні кочення. Особливостями цих руйнувань є те, що вони мають місце

                  на поверхні кочення веденого елемента пари тертя за наявності лубрикатора

                  чи  води.  Показано  [182],  що  тертя  між  берегами  тріщини  (f =0,8…1,0)  за
                                                                                               c
                  руйнування  по  типу  K   має  вплив  на  величину  коефіцієнта  інтенсивності
                                               II
                  напружень.  З  його  врахуванням  (тертя),  величини  ΔK               II   знижуються  на

                  третину.  Встановлено,  що  величини  порогу  втоми  для  різних  сталей  є

                  вищими за руйнування по типу K , ніж за K  до 3 разів.
                                                                      I
                                                          II
                         Колісна  сталь  ER7  (згідно  EN  13262)  має,  переважно  перлітну

                  структуру, на поверхні кочення колеса вміст фериту в ній досягає 15%, що

                  забезпечує  йому  належну  твердість  і  вищий  опір  зношуванню  порівняно  з

                  структурами після гартування і відпуску [248]. Контактна пошкоджуваність

                  поверхонь  кочення  дисків  за  обкатування  їх  з  0,75%  проковзуванням

                  показала,  що  мікротріщини  зароджуються  уже  після  500  циклів,  короткі

                  тріщини поширюються у інтервалі 500-5000 циклів і від 5000 до 60000 циклів

                  має місце поширення макроскопічних тріщин  з подальшим їх об’єднанням,

                  що  веде  до  формування  пітингів.  Довжина  тріщин  залежно  від  кількості

                  циклів кочення зростає постійно, причому за перших 10000 дуже стрімко як і

                  їх  глибина,  проте  після  30000  циклів  вона  не  змінюється.  Накопичення

                  зсувних  деформацій  оцінюють  за  циклічно  пластичною  моделлю  Абдель

                  Каріма-Огну (Abdel Karim-Ohno), що добре корелює з експериментальними

                  результатами.  Рівень  накопичених  зсувних  деформацій  у  сталі  ER7  за

                  кочення  без  проковзування  після  1000  циклів  є  вищий  (1,1)  порівняно  з

                  коченням з проковзуванням (0,03). Зі зростанням кількості циклів зростає і

                  рівень накопичених зсувних деформацій, виміряних на глибині 0,15 мм від


                  поверхні  кочення,  до  20000  циклів  лінійно  (3,4),  далі  лінійність  не
   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79