Page 72 - Кулик В.В.
P. 72
72
класу (R320 Cr, S-; R350 HT,Cr+; R320 Cr; R320 Cr, S+) мають значно
менший темп зносу рейок (1,6-2,4 рази) проти базової марки R260, проте
вони схильніші до утворення тріщин.
Зростання осьових навантажень, скорочення гальмівного шляху у
зв’язку з застосуванням нового типу колодок, підвищення твердості рейок і
т.д. веде до зміни умов взаємодії колеса та рейки та зниження ресурсу коліс
[246]. Для усунення дисбалансу фізико-механічних властивостей колеса і
рейки запропоновано покращену технологію виплавляння, зокрема
розкиснення і позапічну обробка сталі та термічну обробку коліс. Це
гарантує рівномірність якості виливка, підвищення чистоти сталі за
неметалевими включеннями, отримання дрібнодисперсної однорідної
мікроструктури, високий рівень твердості і міцності. Оскільки діючий ДСТУ
ГОСТ 10791:2011 не регламентує структуру колісної сталі, існуюче на
заводах спреєрне охолодження водою поверхні кочення і бокових поверхонь
обода колеса може сприяти формуванню різних структур залежно від
температури води, її розходу та тиску, тобто швидкості відводу тепла від
різних ділянок коліс. Регламентована, вищенаведеним ГОСТом, зміцнююча
термічна обробка передбачає гартування і відпуск, тому забезпечення високої
твердості поверхні кочення і підповерхневого шару (глибиною до 30 мм)
колеса структурами, в основному, отриманими високовідпущеними зсувними
фазами (мартенсит, бейніт) не реально. Зараз експлуатуються колеса з
перлітною структурою, дисперсність перліту на поверхні кочення
наближається до тонкопластинчастої (міжпластинчаста віддаль 0,1 мкм), у
ступиці і диску – 0,5 мкм. Застосування води під тиском 0,8-1,0 атм
протягом 130 с для охолодження поверхні кочення колеса формує на його
поверхні тонкопластинчастий перліт з міжпластинчастою віддаллю 0,06-
0,075 мкм і незначну кількість бейніту (до 5%) з рейками шириною 0,5 мкм
та пластинками цементиту по границях, а також свобідний ферит (2-3%) у
вигляді прошарків границями перлітних колоній. При цьому твердість на
глибині 25 мм досягла 317 НВ. Загалом експлуатаційні випробування