Page 73 - Кулик В.В.
P. 73

73

                  дослідних коліс (чистіших за неметалевими включеннями і охолоджених під

                  тиском)  показали,  що  їх  твердість  і  зносотривкість  зросли  у  1,5-1,7  рази,

                  циклічна міцність у 1,4-1,6 рази перевищувала сертифікаційні вимоги, а за 6

                  місяців  експлуатації  під  піввагонами  з  стрижневим  навантаженням  27т  не

                  було зафіксовано жодного крихкого руйнування чи відколу ободу колеса.

                         Контактні  дефекти  у  реальних  колесах  мають  місце  від  зносу,

                  контактної  втоми  коченням  і  накопичення  пластичних  деформацій

                  (ratcheting). Згідно каталогу дефектів [247] на поверхні кочення коліс пітинги

                  класифікують  як  малу  втрату  матеріалу  з  поверхні  кочення  колеса  і

                  розміщуються  вони,  переважно,  на  колесах,  обладнаних  дисковими

                  гальмами. Морфологія пітингу позиціонується з кратером, розміром в плані

                  не більше 5 мм і глибиною від 0,2 до 0,7 мм. Поєднання пітингів з малими

                  тріщинами сигналізує про появу, у майбутньому розшарувань (spalling).

                         При обкатуванні роликів на їх поверхнях кочення формуються типові

                  дефекти:  пітинги  і  розшарування  (spalling)  [182].  Пітинги,  переважно,

                  формуються  на  поверхні  кочення  веденого  елемента  контактної  пари,  хоча

                  зародження  тріщин  більш  сприятливе  на  поверхні  кочення  ведучого

                  елемента.  Формування  пітинга  починається  з  тріщини,  що  з’являється  на

                  поверхні  ведучого  і  веденого  елементів  контактної  пари  і  для  першого

                  елемента більш пришвидшено, проте в ньому вона росте повільно. Натомість

                  для  веденого  елемента  після  зародження  тріщини  відбувається  її

                                                                                       6
                  пришвидшений ріст до утворення пітингу (до N = 0,9·10  циклів). У випадку
                  з ведучим колесом кінцеве формування пітингів не спостерігається і після N

                           6
                  =  6·10   циклів  навантаження.  Показано,  що  тріщина,  сформована  на
                  контактній  поверхні  росте,  спочатку,  за  зсувним  механізмом, пізніше,  вона

                  відхиляється  на  малий  кут  до  поверхні  і  її  ріст  відбувається  за  відривним

                  механізмом.  І  цей  перехід  має  місце,  коли  лубрикатор  (масло)  чи  вода

                  потрапляє у тріщину. Розшарування починається з зародження тріщини під

                  час  кочення/проковзування  за  контактної  взаємодії,  яка  поширюється  за


                  зсувним  механізмом.  Лубрикатор  потрапляє  у  тріщину  і  знижує  тертя  між
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78