Page 132 - Microsoft Word - Дисертація.docx

132

регулярного розташування, при якому відстань між точками не може

бути меншою за деяку порогову величину (рис. 3.3). Нарешті, вона

допускає аналітичні розрахунки сумарних характеристик і, таким

чином, дає певне уявлення про теорію точкових процесів [131].

Моделлю повної просторової випадковості служить однорідний

Пуассонівський процес, що задається наступним чином:

1). Інтенсивність процесу є константою: λ(х) ≡ λ;

2). N (B) - випадкове число подій, що породжуються процесом в
ℵ

довільній підобласті B (B⊆ S), підпорядковується розподілу Пуассона з

середнім µ(B) = λ·А , де λ - інтенсивність процесу, А - площа
В
В
підобласті B. Тобто ймовірність того, що число подій в підобласті B

прийме значення рівне k, визначається як:

− µ ( ) k
B
e µ ( )B
P (N ℵ ( )B = ) k = .
! k
3). Для під областей, що не перетинаються B ,...,B ⊆ S випадкові
1
k
величини N (B ),..., N (B ) незалежні.
ℵ
ℵ
1
k

Рис. 3.3. Основні типи точкових процесів: повна просторова

випадковість (а); процес із утворенням скупчень(б); регулярний процес

(в)