Page 127 - Microsoft Word - Дисертація.docx
P. 127

127

                                                                                        d
                  скінчену  міру  υ,  у  випадку  евклідового  простору  ℜ   це  може  бути

                  лебегова міра.


                         Припускається, що точкові конфігурації x={x , x ,…,x ,…}, де x  ∈
                                                                                                         i
                                                                                   1
                                                                                       2
                                                                                             i
                  S,  є  локально  скінченими.  Конфігурацією  вважається  множина
                  невпорядкованих  точок.  Через  ℵ  будемо  позначати  множину  всіх

                  точкових конфігурацій Х ={x ⊂ S: n(x ) < ∞, B∈ B }, де n(x ) позначає
                                                                                               B
                                                                                   0
                                                                   B
                  число  точок множини x∩B. Якщо простір S обмежений або число всіх

                  точок любої конфігурації є скінченим, тобто n(x )<∞, тоді точкове поле
                                                                               S

                  називається скінченим.
                                                                                                          (n)
                         Розглянемо  конфігурації  x для  яких  n  фіксоване.  Нехай  Х
                                                            n
                                                                                                    ∞
                  множина  різноманітних  конфігурацій  з  n  точками  і  X                      =  U  X  ( )i  .
                                                                                                   i =0

                  Позначимо через F(Х) найменшу σ – алгебру, яка містить F , F ,… , де
                                                                                               0
                                                                                                   1
                            (i)
                  F =B(Х ). Нехай (Ω, A, Р) – ймовірнісний простір.
                    i
                         Означення.  Випадковий  (скінчений)  точковий  процес  (поле)  є


                  вимірне відображення ℵ: Ω→Х з (Ω, A) в (Х, F(Х)). Ймовірнісна міра Р
                                                                                                            Х
                  на  (Х,  F(Х))  індукована  випадковою  величиною  ℵ  та  породжувана

                  ймовірнісною мірою Р, називається розподілом випадкового точкового


                  процесу ℵ.

                         Розглянемо випадкову величину N (B) – число подій породжених
                                                                     ℵ

                  процесом  ℵ  в  довільній  підобласті  B,  яка  належить  S  (B⊆S)  (рис.3.2).

                  Закон  розподілу  випадкового  точкового  процесу  буде  описуватися

                  множиною  багатомірних  функцій  розподілу  наборів  випадкових


                  величин {N (B ),…, N (B )} для довільного додатного  цілого k  та для
                                 ℵ
                                              ℵ
                                                   k
                                     1
                  довільної просторової конфігурації B ,…, B  , де всі B ⊆ S.
                                                                 1
                                                                         k
                                                                                     i
                         Просторова статистика  розглядає властивості першого та другого
                  порядків. Властивості першого порядку описуються інтенсивністю  ( ) xλ
   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132