Page 93 - дисертація Головчук
P. 93
93
нейтральних водних середовищах (його мінімальна кількість повинна бути не
меншою за 12 мас.%). Другий доданок у рівнянні (3.2) за допомогою введеного
коефіцієнта хімічної мікрогетерогенності K МГ дає змогу врахувати
нерівномірність розподілу Cr у різних ламелях покриттів. Третій доданок
враховує кількість Cr, що приймає участь у формуванні карбідних фаз.
Загалом такі елементи, як Сr, Ti, Al у складі покриттів відносять до
стабілізаторів фериту. Тому під час напилювання у покриттях з ПД системи
Fe–Cr–C завжди формуватиметься певна кількість фериту. Гранична
розчинність вуглецю у фериті досягає 0,02%. Тоді як у ПД системи Fe–Cr–C
його вміст становив 1,4 мас. %, а в отриманому покритті його вміст
знижувався до ~ 0,8 мас. % через вигорання С під час напилювання. Звідси
стає зрозумілим, що надлишок вуглецю у таких покриттях прийматиме участь
у формуванні карбідів. Результати фазового та хімічного аналізів показали, що
за вмісту хрому в ЕДП з ПД системи Fe–Cr–C в діапазоні 14…20 мас.% у
покриттях формувалися карбіди (Fe Cr) 23C 6, вміст Cr в яких досягав 70 мас.%.
У випадку покриттів, отриманих розпилюванням ПД системи Fe–Cr–B,
два перші доданки у рівнянні (3.3) не відрізняються від відповідних доданків
для покриттів, отриманих з ПД системи Fe–Cr–C. Щодо третього доданку у
рівнянні (3.3), то він враховує кількість хрому, яка залучена до формування
хромвмісних боридів. Результати фазового та хімічного аналізів показали, що
за вмісту хрому і бору у діапазонах 14…20 мас. % та 1…4 мас.% відповідно в
отриманих покриттях утворювалися бориди типу (FeCr) 2B, вміст хрому в яких
загалом не відрізнявся від його вмісту в ЕДП.