Page 94 - дисертація Головчук

94

Висновки до розділу 3

1. Показано, що під час електродугового напилювання покриттів із

використанням порошкових дротів із збільшенням їх діаметра та струму

дуги розмір диспергованих краплин збільшувався, що зумовило зростання

розміру структурного елемента покриттів, а саме товщини ламелей у їх

структурі.

2. Фазовим аналізом встановили, що матричною фазою покриття із

ПД 50Х6МГ2С є мартенсит із невеликою кількістю оксиду заліза Fe 3O 4.

3. Виявили, що матричною фазою покриття із ПД 250Х21ВФГС є

залишковий аустеніт з невеликою кількістю мартенситу та оксидів хрому

та заліза (Cr 2O 3 + Fe 3O 4).

4. Показано, що матричною фазою покриття із ПД 50ХН2Р5ГС був

мартенсит, на фоні якого виявили нанорозмірні включення

складнолегованого бориду FeCrB та невелику кількість оксиду заліза

Fe 3O 4.

5. Встановлено, що у покриттях, сформованих із порошкових дротів

діаметром 2,4 мм, оксидної фази виявили на 40…100% більше, ніж у

покриттях сформованих з ПД діаметром 1,6 мм.

6. Показано, що із збільшенням дистанції напилювання від 80 до 120 мм, що

тотожньо зростанню тривалості перебування крапель розплаву
інгредієнтів порошкових дротів у польоті до підкладки разом з повітряним

струменем, вміст оксидних фаз у покриттях зростав у понад два рази за
використання ПД діаметром 2,4 мм, і майже у 3,5 рази за використання ПД

діаметром 1,6 мм.

7. Встановлено, що із збільшенням дистанції напилювання покриттів від 80

до 120 мм вміст вуглецю у покриттях знижувався від 2,8 мас. %, який був

у складі ПД, до 1,88 мас. %. Вміст бору та хрому у покриттях змінювався

неістотно.