Page 92 - дисертація Головчук
P. 92

92

                  поверхню підкладки беруть участь у формування покриттів. Частина хрому

                  знову виділяється у вигляді карбідів або боридів, а інша - переходить у твердий

                  розчин. Для достатньої корозійної стійкості покриттів необхідна наявність як

                  мінімум  12 мас.%  хрому  у  кожній  їх  ламелі.  Тому  для  корозійностійких

                  покриттів  запропоновано  розрахункові  формули,  які  дозволили  визначати

                  необхідний вміст хрому у ламелях покриттів, щоб забезпечити концентрацію

                  хрому в них не меншу за 12 мас.%. У формулах враховується нерівномірний

                  розподіл хрому у різних ламелях покриттів за рахунок їх мікрогетерогенності,

                  а також збіднення твердого розчину всередині ламелей на вміст в них хрому

                  через утворення хромвмісних боридів, карбідів та оксидів.

                         Для розрахунку вмісту Cr у покриттях (у тому числі тієї його кількості,

                  яка  приймала  участь  у  формуванні  карбідів  та  боридів),  що  мала  би

                  забезпечити корозійну тривкість ЕДП, отриманих з використанням ПД систем

                  Fe–Cr–C за їх експлуатації в нейтральних водних середовищах, використали

                  формули  [162].  Їх  отримали,  проаналізувавши  діаграми  стану  різних

                  подвійних систем (Fe–C, Cr–C, Cr–B) та взявши до уваги неминуче вигорання

                  вуглецю в процесі напилювання покриттів з ПД:

                       % Cr ПД = % Cr Тв. розч. + % Cr Тв. розч.·K МГ + 11,6·% C ЕДП Ф,              (3.2)


                    % Cr ПД = % Cr Тв. розч. + % Cr Тв. розч.·K МГ + 11,11·% В·% C ЕДП % Cr Тв. розч. ,  (3.3)
                        де  %  Cr ПД  –  кількість  хрому  в  ПД,  яка  забезпечила  би  отриманим

                  покриттям потрібну корозійну тривкість у нейтральних водних середовищах;

                  %  Cr Тв.  розч.  -  кількість  хрому,  яку  необхідно  досягнути  у  твердому  розчині

                  покриттів з ПД для їх задовільної корозійної тривкості (% Cr Тв. розч. > 12 мас.%);

                  K МГ – коефіцієнт, який характеризує хімічну мікрогетерогенність покриттів за

                  вмістом  у  них  Cr;  %  Ф  –  передбачуваний  вміст  фериту  в  ЕДП  з  ПД;  %

                  С ЕДП –вміст вуглецю в отриманих покриттях з урахуванням тієї його кількості,

                  яка вигоряла під час напилювання; % В – вміст бору в напилених ЕДП.

                         У випадку покриттів, отриманих розпилюванням ПД системи Fe–Cr–C,

                  перший доданок у рівнянні (3.2) враховує ту кількість Cr у твердому розчині

                  покриттів, яка забезпечила б їм потрібну корозійну тривкість за експлуатації в
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97