Page 92 - дисертація Головчук

92

поверхню підкладки беруть участь у формування покриттів. Частина хрому

знову виділяється у вигляді карбідів або боридів, а інша - переходить у твердий

розчин. Для достатньої корозійної стійкості покриттів необхідна наявність як

мінімум 12 мас.% хрому у кожній їх ламелі. Тому для корозійностійких

покриттів запропоновано розрахункові формули, які дозволили визначати

необхідний вміст хрому у ламелях покриттів, щоб забезпечити концентрацію

хрому в них не меншу за 12 мас.%. У формулах враховується нерівномірний

розподіл хрому у різних ламелях покриттів за рахунок їх мікрогетерогенності,

а також збіднення твердого розчину всередині ламелей на вміст в них хрому

через утворення хромвмісних боридів, карбідів та оксидів.

Для розрахунку вмісту Cr у покриттях (у тому числі тієї його кількості,

яка приймала участь у формуванні карбідів та боридів), що мала би

забезпечити корозійну тривкість ЕДП, отриманих з використанням ПД систем

Fe–Cr–C за їх експлуатації в нейтральних водних середовищах, використали

формули [162]. Їх отримали, проаналізувавши діаграми стану різних

подвійних систем (Fe–C, Cr–C, Cr–B) та взявши до уваги неминуче вигорання

вуглецю в процесі напилювання покриттів з ПД:

% Cr ПД = % Cr Тв. розч. + % Cr Тв. розч.·K МГ + 11,6·% C ЕДП Ф, (3.2)

% Cr ПД = % Cr Тв. розч. + % Cr Тв. розч.·K МГ + 11,11·% В·% C ЕДП % Cr Тв. розч. , (3.3)
де % Cr ПД – кількість хрому в ПД, яка забезпечила би отриманим

покриттям потрібну корозійну тривкість у нейтральних водних середовищах;

% Cr Тв. розч. - кількість хрому, яку необхідно досягнути у твердому розчині

покриттів з ПД для їх задовільної корозійної тривкості (% Cr Тв. розч. > 12 мас.%);

K МГ – коефіцієнт, який характеризує хімічну мікрогетерогенність покриттів за

вмістом у них Cr; % Ф – передбачуваний вміст фериту в ЕДП з ПД; %

С ЕДП –вміст вуглецю в отриманих покриттях з урахуванням тієї його кількості,

яка вигоряла під час напилювання; % В – вміст бору в напилених ЕДП.

У випадку покриттів, отриманих розпилюванням ПД системи Fe–Cr–C,

перший доданок у рівнянні (3.2) враховує ту кількість Cr у твердому розчині

покриттів, яка забезпечила б їм потрібну корозійну тривкість за експлуатації в