Page 89 - дисертація Головчук

89

Встановили, що навіть всередині оболонки ПД на віддалі 1…2 мм від його

торця на поверхнях часточок шихти вже були умови для формування оксидів.

Тому зрозуміло, що завдяки такому окисненню інгредієнтів шихти ПД частка

оксидів у покриттях, сформованих розпиленням ПД більшого діаметра була

більшою, ніж за розпилення ПД меншого діаметра.

3.5. Визначення втрат легувальних елементів із краплин в процесі

напилювання покриттів

Хімічний склад електродугових покриттів не відповідає хімічному

складу ПД із якого напилене покриття. Це спричинено тим, що під час

напилювання покриттів краплини, що утворюються при диспергуванні

розплаву із порошкового дроту, мають високу температуру (2000…2200℃).

Термодинамічними розрахунками енергії Гібса реакцій, які можливі в цьому

температурному діапазоні, показали високу імовірність інтенсивної взаємодії

хрому, алюмінію та титану (тобто і легкоплавких, і тугоплавких елементів, що

можуть входити до складу шихти і сталевої оболонки ПД) із киснем

(рис. 3.27). Це зумовлено їх високою спорідненістю до кисню.

Вміст вуглецю в отриманих електродугових покриттях визначали згідно із

запропонованою Студентом М. М. формулою [162]:

 L  50   U  28   P  4 



% С  % С  0,8 1   1   1  (3.1)

карбіди
ЕДП
 500   100   15 
де % С ЕДП - реальний відсоток вуглецю у покриттях; % С карбіди - відсоток
вуглецю, що міститься у ПД; L - дистанція напилювання, мм; U – напруга на
дузі, В; Р – тиск розпилювального повітря, атм.

Ця формула дала змогу розрахувати кількість вуглецю в покритті залежно

від режиму його напилювання.

Під час напилювання покриттів із ПД титан та алюміній, що містяться у їх шихті,

інтенсивно взаємодіють із повітрям та формують оксидні фази. Причому із

збільшенням тиску повітряного струменю процес окиснення Al та Ti

відбувається із щораз більшою швидкістю. Внаслідок окиснення Al та Ti їх