Page 137 - дисертація Головчук

137

покриттів у 3%-му розчині NaCl корозійний процес протікає з анодним

контролем (b a  b к), лімітуючою стадією якого є реакція анодного окислення

металу (рис. 5.15, рис. 5.16).

Зміна потенціалу корозії напилених на сталь ЕДП (рис. 5.14, рис.5.15,

рис.5.16) засвідчила їх анодну природу, яка виражається в тому, що гальванічний

струм в електроліті протікає таким чином, що метал катодно захищений. Якщо

на сталевий елемент конструкції з покриттям буде впливати зовнішнє

середовище, то електрони покриття переходитимуть в захищений метал і на

катоді почнеться виділення водню. Іони покриття, з’єднуючись з киснем

-
(гідроксильних груп OH ), викличуть реакцію окиснення, яка призводить до
появи гідроксиду включення, з якого зроблене покриття. Таким чином, поки

внаслідок корозії покриття повністю не зруйнується працюватиме катодний

захист металу.

За тривалості витримування зразків із розробленими електродуговими

покриттями у корозивному середовищі понад 2 доби їх струми корозії зростали,

тобто зменшувалася корозійна тривкість цих покриттів. Причиною цього є їх

наскрізна поруватість. За тривалого витримування середовище просочувалося в

напрямі до сталевої основи. При цьому площа взаємодії середовища і покриття

збільшувалася. Крім того за значної пористості покриттів середовище могло

проникати безпосередньо до сталевої основи і викликати підплівкову корозію,

внаслідок якої виникали умови для відшарування покриття (рис. 5.18, рис. 5.19).

Просочування покриттів інгібіторами корозії може стати ефективним

запобіжним заходом проти виникнення підплівкової корозії.

Виявлено (табл. 5.3, табл. 5.10), що збільшення вмісту хрому у покриттях

системи Fe-Cr-С-В від 12 до 17 мас. % проявилося зниженням струмів корозії,

що пояснили формуванням мартенситу - матричної фази у структурі покриттів із

розподіленими на її фоні боридами на основі хрому. За низького вмісту хрому у

ПД, частина хрому під час формування покриттів витрачається на утворення

боридів.