Page 134 - дисертація Головчук

134

10 -2
4 1
-3
10
і, мА/см 2 10 -4 5 2

10 -5 3

10 -6
-1,0 -0,9 -0,8 -0,7 -0,6 -0,5
Е, В

Рисунок 5.14 – Потенціодинамічні криві напилених електродугових

покриттів з порошкових дротів різного складу (1 – ПД 60Х15Р2ГС,

2 – ПД 20Х16Р3Н2СЮ, 3 – ПД 90Х17РГС, 4 – ПД 75Х19Р3С2, 5 – ПД Х17Р3СЮ)

після їх витримування в 3% розчині NaCl впродовж 1 год.

Не дивлячись на деякі зміни в хімічному складі покриттів їх електрохімічні

параметри та характер зміни поляризаційних кривих особливо не відрізнялися

(рис. 5.14). Так за тривалості витримування зразків із покриттями в середовищі

впродовж 1 години лише потенціал корозії покриття з ПД 90Х17РГС з високим

середнім вмістом хрому та низьким коефіцієнтом K МГ (табл. 5.6) дещо змістився

в область більш додатніх значень стосовно покриттів з ПД 75Х19Р3С2 та ПД

75Х19Р3С2, потенціал корозії яких був найнегативнішим. Струми корозії

покриттів з усіх п’ятьох розроблених дротів змінювалися в діапазоні менш

одного порядку.

Характер поляризаційних кривих практично не змінився зі збільшенням

тривалості витримування зразків з покриттями у 3%-му розчині NaCl до 1 доби

(рис 5.15). Разом з тим зі збільшенням часу експозиції зразків з покриттям в

корозивному середовищі потенціал корозії зразків з покриттями із ПД 90Х17РГС

зсунувся в область позитивніших значень на 0,08 В, у порівнянні із значеннями

зафіксованими за експозиції 1 год. Тоді як потенціал покриття із ПД Х17Р3СЮ