Page 9 - автореферат_УЧАНІН

7

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання
роботи, описано об’єкт, предмет і методи досліджень, наукову новизну і практичне
значення одержаних результатів, а також представлено інформацію про особистий
внесок здобувача, апробацію роботи. Викладено структуру роботи та публікації.
У першому розділі за літературними джерелами подано основні параметри, за-
важальні фактори і обмеження вихрострумового методу. Проаналізовано роботи, в
яких розглядаються питання реальної глибини контролю і показано, що вона зале-

жить не тільки від робочої частоти f, відносної магнітної проникності (МП) μ, пито-
мої електропровідності (ПЕП) матеріалу ОК, а і від радіуса r обмотки ВСП. Крім
того, загасання вихрових струмів залежить від відстані до обмотки збудження. Сут-
тєвою проблемою, що обмежує можливості ВК (зокрема, по глибині контролю), є
вплив завад. Представлено концепцію «обмеженої завадами глибини контролю», в
якій реальна глибина контролю визначається експериментально і залежить від спів-
відношення сигналів від підповерхневих дефектів до рівня завад. Такий підхід
пов’язує задачу збільшення глибини контролю не тільки з конструкцією ВСП, але і з
ефективністю заглушення існуючих завад. Проаналізовано джерела завад для накла-
дних ВСП і запропоновано їх класифікацію.
Розглянуто методи моделювання задач ВК. Детальніше проаналізовано метод
об’ємних інтегральних рівнянь, який розвинуто в роботах Д. Боулера і Х. Саббаха.
Інтегральні рівняння будують за допомогою тензорної функції Гріна. Апроксимують
отримані інтегральні рівняння системою лінійних алгебраїчних рівнянь, розв’язок
яких отримують чисельно. Інтегральні представлення загального розв’язку задачі з
ядрами у вигляді тензорної функції Гріна служать вихідними співвідношеннями для
теоретичного моделювання імпедансу, внесеного тривимірним дефектом в
електропровідний ОК.
Проаналізовано конструкції накладних ВСП і побудувано їх розширену класи-
фікацію. Введено перспективні анаксіальні ВСП і ВСП подвійного диференціюван-
ня. Проведено порівняльний аналіз схем автогенераторних вихрострумових дефек-
тоскопів (ВД) і запропоновано їх класифікацію. Побудовано схему причинно-
наслідкових зв’язків впливу дефекта і зазору на параметри ВСП і коливальної сис-
теми автогенератора. Визначено оптимальні підходи для створення автогенератор-
них ВД. Проведено аналіз основних можливостей і характеристик ВД універсально-
го типу, на основі якого визначено технічні вимоги для їх створення.
Представлено засоби вихрострумової структуроскопії немагнітних матеріалів,
побудовані на вимірюванні ПЕП. Найперспективнішими визначено засоби, побудо-
вані на фазовому принципі, які дозволяють зменшити вплив зміни зазору. Розгляну-
то засоби для контролю змін структури в тонких поверхневих шарах матеріалу з ви-
користанням підвищених робочих частот.
Другий розділ присвячено дослідженню сигналів параметричних і анаксіаль-
них накладних ВСП. Представлено методику розрахунків сигналів ВСП під час вза-
ємодії з електропровідним ОК (у тому числі з дефектом) з використанням програми
VIC-3D. Дано результати відпрацювання цієї програми. Проведено оцінку похибок
розрахунків сигналів ВСП методом об’ємних інтегральних рівнянь, яка підтвердила