Page 27 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx

25

сформованих гребенями відриву (Рис. 23б,д). Для формування точкового поля
застосовували перетворення до серединних осей для бінарного зображення. За
допомогою цього перетворення наявні на зображенні елементи представили
тонкими лініями товщиною один піксель. Далі виділяли на перетвореному
зображенні точки розгалуження, де лінії, сформовані на місці гребенів відриву на
фактографічному зображенні, перетинаються або сполучають три і більше лінійних
сегменти. З множини точок розгалуження утворили точкове поле, яке відповідло
вхідному фрактографічному зображенню (Рис. 23в,е).

а) б) в)

г) д) е)
Рис. 23. Етапи формування точкових полів для
фрактографічних зображень сталі 15Х1М1Ф, отриманих за
випроб розтягом (а-в) та на удар (г-е)

Для виділення того чи іншого характерного елементу зламу потрібно
сформувати його опис у вигляді ознак на основі характеристик точкових полів. За
такі характеристики вибрали розподіл відстаней до найближчого сусіднього
елемента точкового поля, розподіл відстаней між двома випадково вибраними його
елементами та кількість елементів у околі довільно вибраного його елемента.
Побудова таких характеристик відразу для усіх елементів точкового поля не дає
змоги виділяти окремі його частини за їх значеннями, тому точкове поле поділили
на фрагменти і в межах кожного визначали їх значення.
На основі множини значень згаданих характеристик запропоновано сформувати
ознаки у вигляді множини максимальних та мінімальних значень для кожної
відстані між елементами точкового поля та їх комбінацій, таких як абсолютна