Page 26 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx

24

а) б)
Рис. 21. Функція розподілу орієнтацій пар точок:
вихідний стан (а); деградований стан (б)

Якщо для підмножини точкового поля обчислене значення L-тесту перевищує
критичне, то вважали, що елементи підмножини утворюють скупчення. Особливості
запропонованої побудови на основі характеристик другого порядку дали змогу
виділити сегменти у вигляді смуг з однаково орієнтованими елементами.
Застосування запропонованого підходу дало змогу розділити точкові поля, а отже і
зображення, на основі яких вони сформовані. Порівнявши кількість підмножин
однаково орієнтованих елементів та їх потужність прийшли до висновку, що для
матеріалу у вихідному стані кількість таких підмножин є у двічі більшою порівняно
з деградованим матеріалом (Рис.22).
Фрактографічні дослідження по праву
вважають одними із найінформативніших з
точки зору інтерпретації механізмів
руйнування. Кількісний аналіз і визначення
співвідношення характерних елементів
зламів дає змогу судити про енергоємність
руйнування в цілому. З іншого боку такий
аналіз відкриває перспективу для виявлення
кореляційного зв’язку між кількісними
характеристиками типових елементів зламів
та механічними характеристиками
Рис. 22. Діаграма орієнтованих
кластерів елементів точкових полів конструкційних матеріалів. Проведені
дослідження дають підстави стверджувати,
що на основі характеристик точкових полів, які сформовані для фрактографічних
зображень (Рис. 23а,г), можна ефективно визначати співвідношення характерних
елементів зламів та проводити їх кількісний аналіз. Для цього на фактографічному
зображенні виділяли елементи, які утворюють характерний рельєф зламу. Для
крихкого руйнування характерні фасетки відколу з річковими візерунками,
утвореними гребнями відриву, що віялом розходяться з однієї точки. Для в’язкого
руйнування характерні елементи із замкнутими контурами, у вигляді ямок,