Page 14 - Марков А

12

стінці труби магістрального трубо-
проводу доповнено новою ді-
агностичною ЕХ ознакою, а саме,
поляризаційним опором. Звідси, за-
стосовуючи неруйнівний ЕХ метод
контролю величини поляризаційно-
го опору R металу зовнішньої по-
p
верхні труби у польових умовах, за
його зниження на величину > 30%,
можна прогнозувати таке посилення

Рис. 3. Поляризаційний опір R сталі 20 напружено-деформованого стану на
p
різних ділянок гину труби А у розчинах зовнішній поверхні труби, яке ство-
рює небезпеку виходу макродефек-
0,3% NaCl та 8,55 мM NaHCO ту на поверхню.
3

У четвертому розділі науково обґрунтовано новий метод консервативного
оцінювання корозійно-водневої деградації конструкційних сталей, в основі якого

врахування чутливості експлуатованого металу до корозійно-механічного руйну-
вання та особливості регламентування гранично допустимого значення характе-
ристик опору крихкому руйнуванню.
Проаналізувавши чинні нормативні документи щодо можливості їх вико-
ристання для оцінювання граничного стану металу впродовж його експлуатації
прийшли до висновку, що вони не враховують особливості експлуатаційної дегра-
дації конструкційних сталей. Зокрема, чинні галузеві нормативні документи регла-
ментують механічні властивості конструкційних сталей для конкретних елементів,
найважливішими з яких є характеристики опору крихкому руйнуванню, зокрема
ударна в’язкість (KCU чи KCV), рідше згадують короткочасну тріщиностійкість.
Згідно цих документів допускається зниження механічних характеристик до рівня,
не нижчого за регламентований, в т.ч. спричинене експлуатаційною деградацією.
Водночас при регламентуванні мінімально допустимого рівня опору крихкому
руйнуванню не враховують експлуатаційної деградації металу та механізмів його
руйнування, які проявляються різким зниженням у тому числі опору корозійно-
механічному руйнуванню. Зокрема, експертиза аварійних руйнувань магістральних
газопроводів чітко вказує, що саме корозійно-механічний ріст тріщини відпові-
дальний за їх виникнення.
Експериментально встановлено необхідність врахування чутливості сталей
до корозійно-механічного руйнування для обґрунтування консервативного оціню-
вання їх експлуатаційної деградації. Дослідження трубних сталей різної міцності
(17Г1С та Х60) у різних станах (вихідному та після пришвидшеної лабораторної
деградації) за їх чутливістю до корозійного розтріскування у розчині NS4 (pH5,7)
за його насичення CO , що моделює кисле ґрунтове середовище, показали (табл. 3),
2
що у вихідному стані вони не схильні до корозійного розтріскування, водночас
після деградації у модельних умовах таку їх схильність виявили.