Page 12 - Марков А
P. 12
10
ся 40 років (рис. 1), а також на трубах з низьколегованої сталі Х60 лінійних ділянок
магістральних газопроводів після 30 років експлуатації при їх перетині водних пе-
решкод у гірській місцевості (рис. 2). Розміри виявлених розшарувань значно пере-
вищували допустимі регламентними документами норми. Зокрема, в одному ви-
падку виявили у верхній частині труби макророзшарування довжиною 4,5 м
(рис. 2а), а в іншому – по всьому тілу труби між двома сусідніми кільцевими звар-
ними з’єднаннями, які й обмежили подальший розвиток дефекту (рис. 2б). Виявле-
ні макродефекти, однак, не порушували герметичності труб.
а б
в г
Рис. 1. Окреслені контуром розшарування у стінці гинів відвідних від КС
труб А (а) та Б (б) газотранспортної системи та поперечний переріз труб А (в)
та Б (г) з дефектом
Надземні ділянки трубопроводів завдяки можливій конденсації вологи на
внутрішній поверхні труби через коливання температури довкілля є вразливими
до внутрішньої корозії, яка за таких умов протікає з водневою деполяризацією,
що створює умови для наводнювання металу. Таким чином, можна з високою
вірогідністю стверджувати, що причиною виникнення експлуатаційного кільцево-
го макророзшарування у стінці труби є наводнювання металу з боку її внутріш-
ньої поверхні.
Детальніше проаналізували два випадки розшарування у гинах відвідних
труб від КС. В одному з них виявлено вихід макродефекту на зовнішню поверхню
(рис. 1а) через розрив перетинки над закритою порожниною, а не через переорієн-
тацію фронту тріщини розшарування. Цей розрив могли спричинити напруження,