Page 17 - Марков А

15

Екстраполюючи це значення тривалості експлуатації на залежність KCV = f(τ)
(рис. 4) визначили рівень ударної в’язкості експлуатованого металу, для якого по-
ріг корозійно-статичної тріщиностійкості буде рівним гранично допустимому.
2
І цей рівень ударної в’язкості KCV th становив близько 65 Дж/см , а не нормоване
scc
2
значення 50 Дж/см . Саме визначене значення слід вважати гранично допустимим
для експлуатованих ферито-перлітних трубних сталей при консервативному оці-
нюванні їх стану за опором корозійно-механічному руйнуванню. За оцінювання
згідно розробленого методу значно більша кількість станів металу буде характери-
зуватися рівнем ударної в’язкості, нижчим за гранично допустимий порівняно з
чинними регламентованими значеннями.
Таким чином, навіть без регламентування порогових характеристик корозій-
но-механічного руйнування, а лише скорегувавши нормоване значення ударної
2
2
в’язкості KCV для металу у вихідному стані (50 Дж/см ) на рівень 65 Дж/см для
експлуатованого металу, можна врахувати ту особливість, що ризик руйнування
визначається опором сталі корозійно-механічному руйнуванню.

У п’ятому розділі розроблено низку методичних рекомендацій щодо
діагностування технічного стану сталей тривалої експлуатації за зміною їх механі-
чних властивостей.
Для оцінювання експлуатаційної деградації сталей магістральних газопрово-
дів застосували концепцію механічної стабільності (МС). Під МС розуміли комбі-
націю таких характеристик міцності та пластичності, яка убезпечувала би елемент
конструкції від крихкого руйнування в заданих експлуатаційних умовах. У межах
концепції МС найважливішою кількісною мірою окрихчення металу вважали ха-
рактеристику P як показник залишкової МС зразка за дії окрихчувального чинни-
ms
ка, який характеризує резерв МС, завдяки якому не слід очікувати крихкого руйну-
вання металу.
Враховуючи те, що експлуата-
ційну деградацію сталей пов’язують
саме з їх окрихченням, проаналізували
ефективність використання методу
МС для оцінювання стану газопровід-
ної сталі 17Г1С після 29–40 років її
експлуатації. Показник P порахова-
ms
но А. В. Шияном.
Показали, що для металу у ви-
хідному стані з достатнім запасом
пластичності P = 2,742, а для сталі
ms
після 40 років експлуатації – 1,122,
тобто внаслідок тривалої експлуатації
він знизився у ~ 2,5 рази (рис. 6).
Отримані дані щодо показника за- Рис. 6. Залежність відносної зміни
лишкової МС порівняли з відомими низки механічних показників стану
характеристиками опору крихкому сталей типу Х52 магістральних газо-

руйнуванню (ударна в’язкість та трі- проводів від тривалості їх експлуатації τ