Page 137 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

137

−
Ме + 2Cl → МеCl 2 + 2е (5.4)
Проте це не спричиняє загальну активацію поверхні, відбувається лише

локальне анодне розчинення з утворенням пітингів. Співставлення даних зміни

корозійної тривкості модифікованих шарів із даними їх структурно-фазового

складу, показало, що простої відповідності між зміною корозійних властивос-

тей та фазового складу немає. Однак, це не заперечує впливу структури на ко-

розійно-електрохімічну поведінку одержаних шарів.

Встановлено, що корозія та анодне розчинення лазерно модифікованого

сплаву визначається аніонним складом середовища. Як випливає з рис. 5.3,

модифікування часточками SiC поверхневих шарів алюмінієвого сплаву сприяє

зростанню опору електрохімічної корозії.

250 350
а 300 б
і кор  10 -6 , мА/см 2 150 4 і кор  10 -4 , мА/см 2 250 1
200
1

200
150
100
100
4
50
2 3
50
2 3
0 0
1 24 72 1 24 72
Тривалість експозиції , год
Тривалість експозиції , год

Рис. 5.3. Зміна струмів корозії сплаву В95 у вихідному стані (1) та після

лазерного модифікування SiC (2-4) у технічній воді (а) та 3%-му розчині NaCl

(б): 2 – без підігріву основи; 3 – 100С; 4 – 270С.

Виявлено, що для підвищення корозійної тривкості поверхнево

модифікованого дисперсними частинками SiC алюмінієвого сплаву доцільно

заздалегідь підігрівати його до температури 100С, що дає можливість

збільшити глибину модифікованого шару з рівномірно розподіленими

карбідами Si та Al, зменшити його електрохімічну гетерогенність та підвищити

корозійну тривкість у технічній воді та 3%-му розчині NaCl (рис. 5.4).