Page 132 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

132

ламелі з ледь помітними прошарками оксидів між ними. На фоні матричної

фази FeCr у структурі покриттів виявили стохастично розсіяні виділення

карбідів VC завбільшки 2…5 мкм кулястої форми. Поруватість покриттів

при цьому була в межах 2…5 %.

3. Покриття, отримані методом PSCDV, також мають ламелярну будову. Однак,

на відміну від HVOF покриттів, більшість краплин практично сплавлені між

собою, а ламелі сильно здеформовані, що свідчить про те, що краплини в

момент удару об напилювану поверхню були повністю в розплавленому

стані. В структурі покриття виявили надзвичайно малі за розмірами (< 500

нм) карбіди VC. Поруватість покриттів не перевищувала 0,5%. Така

відмінність у їх структурі зумовлена суттєво вищою температурою

о
о
плазмового струменя (15000 С), ніж газополуменевого (2600…2800 С).
4. Встановили, що за наявності Со мікротвердість покриття, модуль пружності

та напружень розтягу другого роду знижуються, а мікропластичність

підвищується.

5. Виявили, що за тертя жорстко закріпленим абразивом зносостійкість

покриттів зростає зі збільшенням розміру включень карбіду VC. За наявності
в них кобальту тенденція подібна, проте знос більший. Оскільки кобальт не

утворює карбідів, тому в структурі такого покриття формуються пластичні
включення на його основі. За випробувань незакріпленим абразивом

зносостійкість покриттів зростала зі зменшенням розмірів карбіду VC і
додатково підвищувалась з додаванням до напилюваної порошкової

композиції кобальту.

Результати експериментальних досліджень даного розділу наведено в

таких публікаціях:185–187, 211.