Page 104 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

104

навіть за випробувань незакріпленим абразивом зберігаються тенденції зміни

зносостійкості, отримані за випробувань жорстко закріпленим абразивом, але

вплив проаналізованих чинників виявився значно слабшим (рис. 3.36). Залежно

від режиму оброблення зносостійкість лазерно модифікованих шарів, порівняно

з немодифікованою поверхнею (G основи = 98мг), зросла лише на 10...35%.

Неістотним виявився також вплив (на зносостійкість модифікованого шару)

погонної енергії лазерного променя та коефіцієнту перекриття доріжок.
Визначено, що зносостійкість глибше розташованих прошарків модифікованого

шару (на глибині ~1 мм) була теж нижчою (рис. 3.36б) порівняно з ближчими
до поверхні прошарками (рис. 3.36а).

Перекриття доріжок Перекриття доріжок Перекриття доріжок Перекриття доріжок
100 100
25% 50% 25% 50%
90 90
25% 50% 25% 50%
2
80
80
G, мг 70 1 2 1 G, мг 70 1 1 2 1 2
2
1 2 2
60 1 2 60 1

50 50

1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 740 Дж/см 1100 Дж/см
740 Дж/см 1100 Дж/см
Погонна енергія Погонна енергія
а б
Рис. 3.36 Зносостійкість модифікованого шару на сплаві В95 з поверхні

(а) та на глибині ~0,4 мм (Е пог = 740 Дж/см) і ~ 0,8 мм (Е пог = 1100 Дж/см) від

зовнішньої поверхні (б) в умовах незакріпленого абразиву залежно від енергії

лазерного променя, орієнтації доріжок та коефіцієнту їх перекриття: 1 – вздовж

доріжки; 2 – впоперек

3.3.3.3 Механізми зношування модифікованих шарів залежно від умов

випробувань

Для з’ясування механізмів зношування лазерно модифікованих шарів на
сплаві В95 проаналізували морфологічні особливості поверхонь зношування,