Page 214 - УДК

214

а б

в г

Рис. 5.8. Мікрофрактограми зародження утомних тріщин від концентраторів

напружень (знизу на фрактограмах), зафіксовані на зразках Т2 (а, в) та Т8 (б, г)

із сплаву нітинол, навантажених за схемою розтяг-стиск частотою 0,5 Гц за

R = 0,22 (а, в) та R = 0,5 (б, г).

Зокрема виявилося, що орієнтація крихких ділянок квазівідколу помітно

змінювавалася на переходах через межі між суміжними зернами, що є прямим

свідченням їх зв’язку з орієнтацію атомних рядів в різних зернах. Адже в

кожному із зерен сприятливими для реалізації відколу є різні площини. Цю

особливість ще яскравіше можна було ідентифікувати з результатів

фрактографічних досліджень із використанням ще вищої роздільної здатності

(Рис. 5.9). Майже паралельні фасетки відколу вздовж кристалів мартенситу в

межах кожного із зерен дає підстави зв’язати їх з деформаційним структурно-

фазовим перетворенням аустеніту в мартенсит.