Page 216 - УДК
P. 216

216

               чином поява різно орієнтованих квазівідколів в межах одного і того самого зерна

               свідчить  про  зниження  опору  відколюванню  у  різних  напрямах  в  суміжних

               кристалах мартенситу, спричинене циклічним деформуванням металу у вершині

               тріщини. Адже саме за циклічного деформування нітинолу (особливо з високою

               асиметрією  в  циклі  навантаження)  у  зоні  передруйнування  втомної  тріщини

               виникають передумови для інтенсифікації деформаційно обумовленого фазового

               перетворення  аустеніту  в  мартенсит.  Як  наслідок  у  кожному  з  півциклів

               навантаження відбувалося деформаційне перетворення кристалічної гратки, яку

               пов’язують  із  аустенітом,  у  гратку,  властиву  мартенситу,  а  у  півциклі

               розвантаження  відбувалося  зворотне  деформаційне  перетворення.  Проте,

               оскільки за випроб на циклічну тріщиностійкість з додатньою асиметрією циклу

               зразок  залишався навантаженим навіть  за мінімальної  амплітуди, то  зворотне

               перетворення  мартенситу  в  аустеніт  відбувалося  лише  частково.  Як  наслідок

               ділянки  прямого  деформаційного  перетворення  (у  півциклі  навантаження)

               розмежовувалися ділянками, сформованими під час зворотного деформаційного

               перетворення  (у  півциклі  розвантаження).  Розглядаючи  таку  послідовність

               деформаційних перетворень за циклічного навантаження слід враховувати, що

               кристали  мартенситу  завжди  містять  дефекти  (дислокації,  їх  скупчення,  лінії


               ковзання, порувату структуру, тонкі двійники, дефекти пакування, вакансії та їх
               різні  ансамблі  та  комбінації).  Причому  мартенситне  перетворення  за


               деформаційним  механізмом  в  нітинолі  є  оборотним,  оскільки  при  його
               нагріванні  відбувається  зворотне  перетворення  і  відновлюється  первинна


               аустенітна  структура  і  розміри  зразка.  Тоді  як  за  пластичної  деформації
               звичайних  матеріалів  (без  ефекту  пам’яті  форми)  змінюються  розміри  і


               субструктура деформованого зразка (внаслідок утворення лісу дислокацій і їх

               скупчень, коміркової дислокаційної структури, ліній ковзання і двійників). Отже

               у цьому випадку деформація незворотна, оскільки при знятті напружень розміри

               і  утворена  під  час  навантаження  субструктура  залишаються  такими,  які

               сформувалися під час деформації.
   211   212   213   214   215   216   217   218   219   220   221