Page 205 - УДК

205

6. Досліджено, що втомна довговічність NiTi сплаву зростає із зменшенням

температури випробувань з 20 °С до 0 °С у представленні результатів від

розмаху деформації і дисипованої енергії. Проте, у випадку використання

розмаху напружень, параметра Одквіста або накопиченої дисипованої

енергії, як критеріїв втомного руйнування, довговічність NiTi сплаву при

низькій температурі, в середовищі льоду і талої води, є меншою ніж за

кімнатної температури.

7. Виявлено, що нахил кривих втомної довговічності NiTi сплаву до осі

абсцис більший при температурі 0 °С порівняно із 20 °С у випадку

використання в якості критеріїв руйнування розмаху напруження, розмаху

деформації, параметру Одквіста і сумарної енергії дисипації і менший при

використанні енергії дисипації.

8. За досліджених температур випробувань із збільшенням кількості циклів

до руйнування розмах напруження, розмах деформації і енергія дисипації

зменшуються, а сумарна дисипована енергія та параметр Одквіста

збільшуються. Таким чином, як і для традиційних конструкційних

матеріалів, сумарна енергія дисипації для малоциклової втоми не є сталою

величиною і пропорційна кількості циклів до зруйнування.

9. Встановлено, що енергія дисипації інваріантна до кількості циклів
навантаження при N > 20 циклів, і до розмаху напружень, що не

перевищують напруження закінчення мартенситного перетворення,
знаходяться в межах однієї смуги розкиду і можуть бути описані єдиною

залежність Із збільшенням розмаху напруження при N < 20 циклів від 509
МПа до 605 МПа збільшується значення енергії дисипації.

10. Зародження руйнування під час випробувань гладких зразків з

псевдопружного нітинолу на малоциклову втому відбувалося від їх

бокової поверхні за механізмом квазівідколу, що реалізується завдяки

деформаційному перетворенню аустеніту в мартенсит, яке може

відбуватися у поверхневих шарах зразків під дією деформацій за кімнатної

температури, яка перевищує температуру завершення аустенітного