Page 200 - УДК

200

Виходячи із цих міркувань можна вважати, що спостережені боріздки

скоріш за все відповідають межам між суміжними кристалами деформаційного

мартенситу, площини яких перпендикулярні до поверхні магістрального

руйнування (або близькі до такого розташування). Коли ж вони майже

паралельні до зламу, то на ньому проявляються чіткі контури мікровідколів.

Заключна стадія руйнування обох зразків, якій відповідали центральні

частини їх перерізів, відбувалася за в’язким механізмом, характерним для

випробувань активним розтягом, з формуванням ямкового (димплового) рельєфу

(Рис. 4.43). В обох випадках на дні сформованих ямок спостерігали включення

завбільшки 0,53 мкм.

Отже, незалежно від розмаху напруження під час випробувань на
малоциклову втому за високої асиметрії навантаження не виявили принципової

різниці за механізмом руйнування обох зразків сплаву нітинол на заключному

етапі їх руйнування. Проте на етапі зародження руйнування ця різниця була

очевидною і пов’язана з вищою рельєфністю гребенів між суміжними фасетками

відколів, більшою їх довжиною і шириною за більшої асиметрії циклу

навантаження.

Вплив асиметрії циклу навантаження. Гладкі циліндричні зразки

діаметром 4 мм із псевдопружного сплаву з ефектом пам’яті форми (типу

нітинол Ni 55,8Ti 44,2) були випробувані при температурі 0 °С на малоциклову втому

за одновісного розтягу частотою 0,5 Гц: один за сталої амплітуди напруження Δσ

= 305 МПа при коефіцієнті асиметрії циклу = 0,5; інший за двоступінчастого
σ
навантаження із змінною амплітуди навантаження (Рис. 2.6) при асиметрії циклу

= 0,09 − 0,13, режими навантаження якого представлені в табл. 2.1. Розмах
σ
напруження на початку кожної ступені, яка складалася з 50 циклів навантаження

становив σ s = 480 МПа і 375 МПа. Втомна довговічність обох зразків приблизно

співпадає і становить 609 циклів ( = 0,09 − 0,13) та 770 циклів навантаження
σ
( = 0,5) до зруйнування.
σ