Page 64 - dyser_Stankevych
P. 64

64

                     Це  сприяє  добрій  локалізації  низькочастотних  деталей  сигналу  в  частотній

               площині (переважаючі гармоніки), а високочастотних – у часовій (різкі стрибки,

               піки тощо).

                     Сучасне  опрацювання  сигналу  дає  можливість  представити  АЕ  сигнали  в

               часовій  та  частотній  областях  як  одне  графічне  зображення  ВП.  Під  час  прак-

               тичного аналізу частотних неоднорідностей в сигналі масштабна шкала вейвлет-

               ного спектра дещо незвична для візуального сприйняття, тому її заміняють шка-

               лою  частот  [227].  Для  переходу  до  шкали  частот  визначають  середню  частоту

               вейвлета  f  на одиничному масштабі ( a           1). Виконати це можна безпосередньо у
                            0
               часовій області за максимумом функції взаємної кореляції:

                                                           
                                                   p( f )      t ,1,(  ) 0   cos( 2  dtft) .

                                                            
               Після визначення  f  частотну шкалу обчислюють за масштабною шкалою транс-
                                       0

               формацією  f /     a   f .
                               0
                     Пряме ВП містить комбіновану інформацію про сигнал і вейвлет. Водночас

               воно дає можливість отримати об’єктивну інформацію про сигнал, оскільки деякі

               властивості  ВП  не  залежать  від  вибору  аналізуючого  вейвлета.  Незалежність

               вейвлета робить ці прості властивості дуже важливими [228–230].

               Лінійність. Лінійність НВП випливає зі скалярного добутку (1.3):

                                            W [ f  1 (t )   f 2 (t )]   W 1 (a ,b )   W 2 (a ,b ).

               Зсув. Розглянемо НВП функції  (tf      1  ) f  (t  b ). Тоді


                                                   W  f 1 (a ,b ) W  f  (a ,b  b ),

               тобто зсув сигналу в часовій області на  b  призводить до зсуву вейвлет-образу на

               таку ж величину.


               Масштабування. Розглянемо НВП функції  f (                    / 1  f c   ct /  , де множник  /1  c
                                                                         t)
                                                                      1
               введено для збереження енергії. Після підстановки отримаємо:

                                                                      a  b
                                                     W  f 1 (a ,b ) W  f  ( c , c ) ,
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69