Page 60 - dyser_Stankevych
P. 60
60
для зразка Fe (Ni, Co), охолодженого на повітрі. Існує також зміщення максиму-
мів сигналів у бік нижчих частот у спектрі частот від MAE.
Використання усередненого значення обвідної потоку пружних коливань не
дає можливості селективно оцінювати джерела МАЕ і визначати їх зв’язок зі
структурою матеріалу [219]. У праці за допомогою широкосмугового перетворю-
вача АЕ і цифрового опрацювання сигналу досліджували спектр МАЕ в різних
сплавах. Відібрали дві групи зразків: до першої увійшли зразки зі сплавів на
основі заліза (пермендюр, армко-залізо, сталі з різним вмістом вуглецю); до
другої – термооброблені зразки конструкційних сталей 09Г2, 35 і 60С2А. У низці
сплавів із різними магнетними та магнетострикційними властивостями встано-
вили, що амплітуда гармоніки з частотою, яка дорівнює подвоєній частоті пере-
магнечуючого поля, корелює з магнітострикційною чутливістю матеріалів. Основ-
на частота МАЕ мало змінюється зі збільшенням температури відпуску сталей
0
09Г2, 35 і 60С2А до 350…400 С та інтенсивно зростає за подальшого її
підвищення. Також встановлено, що амплітудно-частотні параметри МАЕ дослід-
жуваних сталей корелюють з їх залишковою магнетною індукцією.
Частотну залежність асиметрії змінного магнетного поля в діапазоні 1 …
200 Гц досліджували у праці [220]. Раніше було доведено, що існує кореляція між
амплітудною залежністю асиметрії МАЕ та міцністю взаємодії дефектів доменних
стінок у феромагнетиках на основі заліза. Експеримент проводили на зразках
низьковуглецевої сталі з трьома різними рівнями міцності взаємодії дефектів
доменних стінок. Встановили, що зі збільшенням сили взаємодії відбувається
вертикальний зсув вниз асиметрії у всьому досліджуваному діапазоні частот.
Як показує аналіз літературних джерел, під час дослідження сигналів МАЕ,
зазвичай, виділяли який-небудь один параметр (амплітуду, швидкість рахунку,
частоту) і визначали його залежність від певних властивостей об’єкта досліджень
із врахуванням умов експерименту. Досягнення вищої ефективності методу МАЕ
можливе за умови подальшого вдосконалення методик опрацювання сигналів.